Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Макарчука М.А., Леванчука А.О., Писаної Т.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2011 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2012 року,

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Виділено позивачці ОСОБА_4 та визнано за нею право власності на наступне майно:

Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частку земельної ділянки надану для обслуговування житлового будинку (державний акт серії 1-ЗП № 001394) за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 594 727, 50 гривень.

Виділено позивачу ОСОБА_5 наступне майно:

Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частку земельної ділянки надану для обслуговування житлового будинку (державний акт серії 1-ЗП № 001394) за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 594 727, 50 гривень.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2011 року залишено без руху.

21 листопада 2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2012 року рішення місцевого суду від 25 жовтня 2011 року залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2011 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2011 року і від 18 січня 2012 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 335 цього ж Кодексу під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судами встановлено і не заперечується у скарзі, що сторони у шлюбі за спільні кошти набули право власності на житловий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1

Встановивши такі обставини суди прийшли до правильного висновку про те, що у зв'язку із розлученням вони мають право поділи придбане майно ухвалили обґрунтоване рішення, яким задовольнив заявлені вимоги, визнавши за кожним із подружжя право власності на 1\2 частину спірного майна.

Доводи касаційної скарги не спростовують судових висновків.

Відповідачем на підтвердження заперечень проти позову не подано суду жодного належного та допустимого доказу, а доводи скарги ґрунтуються на припущеннях відповідача.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що подавши апеляційну скаргу на рішення місцевого суду відповідач не приклав до неї доказів про наявність у нього пільг по оплаті судового збору (а.с. 83-86).

З огляду на те, що відповідач при подачі апеляційної скарги не повідомив суд про пільги в оплаті судового збору ухвала судді апеляційного суду від 14 листопада 2011 року про залишення скарги без руху є законна та обґрунтована.

Судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2011 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2011 року і від 18 січня 2012 року, залишити без змін.