розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договорів та стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про визнання договору поруки недійсними,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 червня 2011 року,

В листопаді 2010 року ВАТ КБ "Надра" звернулося з позовом до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору № 02/11/2007/980-ПКП/02/111 від 2 листопада 2007 року у зв’язку із невиконання кредитної угоди та стягнення солідарно із неї, як позичальника та ОСОБА_4, як поручителя за договором № 02/11/2007/980-ПКП/02/61 від 2 листопада 2007 року, 33798 грн. 18 коп. заборгованості за кредитним договором станом на 25 жовтня 2010 року.

ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву про визнання недійсними кредитного договору, укладеного ВАТ КБ "Надра" з відповідачем ОСОБА_3 02 листопада 2007 року та договору поруки, укладеного цього ж дня з нею, ОСОБА_4 Зазначила, що ОСОБА_3 для отримання зазначеного кредиту використала підроблений документ – довідку про доходи №1-22/10 від 22 жовтня 2007 року на її ім’я про те, що вона працює менеджером в товаристві з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Промбудальянс" із зазначенням розміру заробітної плати, за що була притягнена до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК України й засуджена Малинським районним судом 25 лютого 2010 року. Вважає, що ОСОБА_3 ввела в оману Банк щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки у разі відсутності такої довідки вона не отримала б кредит, а з нею не був би укладений договір поруки, тому відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 230 ЦК України такий договір повинен бути визнаний недійсним.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 змінила позовні вимоги по зустрічному позову і просила визнати недійсним лише укладений з нею договір поруки, оскільки ОСОБА_3 ввела її в оману, бо за відсутності у неї довідки про доходи вона не стала б укладати договір поруки.

рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 червня 2011 року задоволено частково.

Розірвано кредитний договір поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61, укладений 2 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 33 798 гривень 18 копійок заборгованості по кредитному договору.

В позові до ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним договір поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61, укладений 2 листопада 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_4 під впливом обману.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ПАТ "Комерційний банк "Надра" просить скасувати рішення районного та ухвали апеляційного судів в частині задоволення зустрічних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги та визнаючи недійсним договір поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61 від 02 листопада 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_4 місцевий суд виходив з того, а апеляційний суд погодився, що спірна угода укладена поручителем під впливом обману зі сторони божника за кредитною угодою, яка надала банку підроблену довідку про свої доходи.

Проте погодитися з таким висновком не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 230 цього ж Кодексу якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже для визнання правочину недійсним з підстав, встановлених

ст. 230 ЦК України необхідно встановити факт введення в оману однією стороною правочину іншу сторону.

Судами встановлено, що 2 листопада 2007 року ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №02/11/2007/980-ПКП/02/111 відповідно до умов якого, банк надав позичальниці 13200 із сплатою 2.4% відсотки на місяць на строк до 1 листопада 2010 року.

В забезпечення виконання кредитного зобов’язання між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_4 2 листопада 2007 року укладено договір поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61, відповідно до умов якого відповідачка зобов’язалася відповідати перед банком за виконання боржником свого обов'язку.

Судами також встановлено, що боржниця ОСОБА_3 надала банку підроблену довідку про доходи, за що була засуджена 25 лютого 2010 року за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 550 грн.

Вірно встановивши обставини справи, суди попередній інстанцій не звернули уваги на те, що засуджена не є стороною договору поруки. Із договору поруки вбачається, що довідка про доходи позичальника взагалі не визначалася банком та поручителем до числа обставин, які враховувалися при укладанні спірного договору.

З огляду на вищевикладене суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання договору поруки недійсним та про відмову у стягнення з боржника та поручителя солідарно боргу за кредитною угодою, тому ухвалені в цій частині судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в зустрічному позові і про задоволення вимог банку про солідарну відповідальність відповідачів.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити.

рішення Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 червня 2011 року в частині визнання недійсним договору поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61 від 02 листопада 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_4, в частині відмови ВАТ КБ "Надра" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та про стягнення боргу з ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення.