Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 26 січня 2011 року,

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 4 січня 2010 року, у вечірній час, вона, переходячи дорогу по пішохідному переходу по вул. Іллінській у м. Суми, підсковзнулась на неприбранному від снігу та льоду дорожньому покритті і впала, отримавши закритий перелом лівої плечової кістки зі зміщенням.

5 січня 2010 року її було госпіталізовано в друге ортопедо-клінічне відділення вищевказаної лікарні і зроблено операцію. На стаціонарному лікуванні вона перебувала з 5 по 15 січня 2010 року, за призначенням лікаря придбала ліків на суму 522 грн.

Просила стягнути з відповідачів на її користь 522 грн. матеріальної шкоди, 8 тис. грн. моральної шкоди, 25 433 грн. втраченого доходу, у зв’язку з неможливістю займатись підприємницькою діяльністю.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Шляхрембуд" Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 25 433 грн., моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 січня 2011 року, рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди змінено. Стягнуто з КП "Шляхрембуд" Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 9 024 грн. 62 коп. Вирішено питання щодо судових витрат. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі комунальне підприємство "Шляхрембуд" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що винними діями КП "Шляхрембуд", яке не виконало свої зобов’язання згідно із договором про надання послуг з утримання вулично-дорожньої мережі та з урахуванням ст.ст. 1166, 1195 ЦК України повинно відшкодувати позивачці, яка є приватним підприємцем, втрачений від неможливості займатися підприємницькою діяльністю, дохід.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду, зменшивши розмір майнової шкоди у вигляді неотриманого доходу.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна, виходячи з такого.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 4 січня 2010 року, близько 19 години, ОСОБА_1 на пішохідному переході по вул. Іллінській у м. Суми підсковзнулась на неочищеній від снігу та льоду поверхні дорожнього покриття та впала, отримавши травму закритий – перелом лівої плечової кістки зі зміщенням.

КП "Шляхрембуд" Сумської міської ради є спеціально створеним підприємством Сумською міською радою. З цим підприємством Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради уклало договір на надання послуг по утриманню вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми. За умовами цього договору КП "Шляхрембуд" зобов’язане взимку здійснювати прибирання снігу, льоду з міських вулиць та обробляти вулиці протиожеледними засобами.

Разом із тим, у порушення вимог ст.ст. 212- 214 ЦПК України суд не звернув уваги на те, що відповідно до пп. 1 п. а) ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об’єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з п. 2.1.1. Положення про управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, яке є додатком до рішення Сумської міської ради від 7 лютого 2007 року № 387 – МР, управління об’єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, які надаються населенню – відноситься до власних повноважень Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою.

У п. 2.21 "Порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів", затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003 року № 154 (z0189-04) , зазначено, що відповідальність за якість та своєчасне виконання робіт з ремонту та утримання об’єктів благоустрою несе виконавець робіт (підрядник) відповідно до законодавства.

Проте, суд не з’ясував чи не йдеться у цьому Порядку про відповідальність виконавця робіт (підрядника) перед замовником робіт, а не перед користувачами вулиць та доріг міста.

Крім того, п. 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, відповідають органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів.

Отже покладаючи відповідальність на КП "Шляхрембуд", суд не звернув уваги на те, що відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на підставі якої суди вирішили спір, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

У порушення вимог ст. 214 ЦПК України суд не з’ясував належним чином фактичних обставин справи; не встановив, які між сторонами виникли правовідносини; яка норма права підлягає застосуванню до цих правовідносин; з урахуванням як вимог ст. 1166 ЦК України, так і спеціального законодавства не встановив осіб, винних у завданні шкоди позивачці.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах комунального підприємства "Шляхрембуд" задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 26 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.