Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,

Євграфової Є.П., Журавель В.І.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності,

за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 13 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року,

У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності.

Посилалася на те, що з жовтня 1986 року по травень 1990 року та з 15 серпня 1996 року по 11 липня 2008 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_4. Під час шлюбу сторонами побудовано будинковолодіння АДРЕСА_1 та придбане нежитлове приміщення площею 269,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_4 Просила визнати будинок АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення в АДРЕСА_2 сумісною власністю та визнати право власності на вказане нерухоме майно по Ѕ частині за кожним з подружжя.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 13 липня 2011 року позовні вимоги про поділ майна задоволено частково, проведено розподіл спільного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нежитлового приміщення, площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності за кожним з них на Ѕ частину нежитлового приміщення, площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2. У задоволенні позову в частині визнання будинку АДРЕСА_1 сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визнання права власності за кожним на Ѕ частину вищевказаного домоволодіння – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 13 липня 2011 року залишено без змін.

У поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_5 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності за кожним з подружжя права власності на Ѕ частку будинку та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання будинку сумісною власністю та визнання права власності за кожним на Ѕ частки вищевказаного домоволодіння.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 в частині визнання будинку АДРЕСА_1 сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що будівництво спірного будинку відбувалось за власні кошти відповідача в період коли сторони не перебували в шлюбі.

Проте погодитись із таким висновком судів попередніх інстанцій не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обстав ини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні

дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом установлено, що ОСОБА_3 знаходилась в шлюбі з ОСОБА_4 з жовтня 1986 року по травень 1990 року та з 15 серпня 1996 року по 11 липня 2008 року.

Рішенням виконкому Ленінської районної у м. Донецьку ради від 24 травня 1989 року ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка вільна від забудов площею 600 кв.м. для забудови індивідуального будинку з кінцевим терміном закінчення будівництва 30 грудня 1991 року.

Свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 видано Донецьким ГХК на ім’я ОСОБА_4 12 травня 2000 року та зареєстровано в КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 16 травня 2000 року (а.с.26).

В порушення вимог ст. 214 ЦПК України судами в повній мірі не встановлені дійсні обставини по справі, не перевірені доводи позивачки, що після реєстрації шлюбу вона з чоловіком за спільні кошти будували жилий будинок АДРЕСА_1 після розірвання шлюбу вони також проживали спільно, вели спільне господарство і витрачали спільні кошти на будівництво вказаного спірного житлового будинку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на зазначені порушення норм матеріального і процесуального права уваги не звернув, доводи апеляційної скарги належним чином не перевірив і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, коли фактичні обставини належним чином не встановлені, ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.5. ч.1. ст. 336, ст.ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 13 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року в частині відмови у задоволенні позову про поділ спільного майна скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, а судові рішення в частині поділу майна подружжя ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.