Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.

суддів: Кафідової О.В., Коротуна В.М.,

Остапчука Д.О., Попович О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Бериславської міської ради про скасування рішення, за касаційною скаргою Бериславської міської ради на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 березня 2011 року та на рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2011 року та за касаційною скаргою представників ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 березня 2011 року, додаткове рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2011 року,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд із позовом до ОСОБА_6 та Бериславської міської ради про скасування рішення.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 16 березня 2011 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Бериславської міської ради про скасування рішення, було задоволено частково, скасовано рішення Бериславської міської ради від 27.05.2009 року 38 сесії 5 скликання п. 5, підпунктів 5,1, п. 5,2 щодо затвердження технічної документації з землеустрою для складання державного акту на право власності та надання земельної ділянки у власність з видачею на неї державного акту ОСОБА_6 Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер ділянки 6520610100:01:010:0010 згідно рішення Бериславської міської ради від 27 травня 2009 року №449. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати кожному на загальну суму 18,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 витрати понесені на проведення будівельно - технічної експертизи в розмірі 1750 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6, апеляційну скаргу Бериславської міської ради на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 березня 2011 року було відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6, апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на додаткове рішення цього ж суду від 08 квітня 2011 року було задоволено частково. Додаткове рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2011 року змінено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 1750 грн. у відшкодування витрат на проведення судової експертизи, 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 13,8 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 13,8 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 13,8 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з Бериславської міської ради на користь ОСОБА_3 1750 грн. у відшкодування витрат на проведення судової експертизи, 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 13,8 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи; стягнуто з Бериславської міської ради на користь ОСОБА_4 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 13,8 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи; стягнуто з Бериславської міської ради на користь ОСОБА_5 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 13,8 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі Бериславська міська рада, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представники ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині скасування пункту 5 підпунктів 5.1, 5.2 щодо затвердження технічної документації з землеустрою для складання державного акту на право власності та надання земельної ділянки у власність з видачею на неї державного акту ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що технічна документація є основним документом на підставі якого приймається рішення про передачу земельної ділянки у власність та до складу якої обов’язково входить акт встановлення та погодження межі земельної ділянки переданої у власність. Враховуючи, що акт не підписаний позивачкою ОСОБА_4, а другий землекористувач ОСОБА_10 був померлий, то суди вважали, що межі земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_6 зі суміжними співвласниками не погоджувалися, що є підставою вважати незаконним рішення Бериславської міської ради.

Змінюючи додаткове рішення, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не вірно визначено питання судових витрат.

Проте, такі висновки судів, всупереч статтям 213, 214 ЦПК України, свідчать про неповне з’ясування судами обставин справи та необґрунтованість судових рішень належними доказами.

Так, суди проігнорували вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України, яка передбачає обов’язок суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (1618-15) .

Разом із тим, свої висновки у справі суди сформулювали без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах. Норми матеріального та процесуального права суд застосував неправильно.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі – продажу від 17 вересня 2009 року ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2.

ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3, на підставі договору купівлі – продажу від 22 листопада 2006 року.

ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_4, на підставі договору купівлі – продажу від 08 січня 2009 року.

ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Вказані квартири, що розташовані по АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 поєднані загальним подвір’ям.

Рішенням 38 сесії 5 скликання Бериславської міської ради від 27 травня 2009 року № 449, ОСОБА_6 було затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1, площею 0,0231 га з наданням вказаної земельної ділянки у власність та отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Згідно Акту встановлення та погодження межі земельної ділянки переданої у власність від 15.05.2009р. складеного представником ПП "Південий Азимут" Кучмієм Є.В., в присутності землевпорядника Бериславської міської ради ОСОБА_12, землевласника ОСОБА_6, що проживає в АДРЕСА_1 та суміжних власників або землекористувачів ОСОБА_4, АДРЕСА_6, ОСОБА_10, АДРЕСА_7, ОСОБА_11, АДРЕСА_8, ОСОБА_9, АДРЕСА_2, були встановлені в натурі межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_6, 0,0231 га, яка передається у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд.

Зазначений акт погоджено підписами міського голови, землевпорядника, представником ПП "Південний Азимут" та скріплено печатками міської ради, що свідчить про її перевірку та погодження.

Дійшовши висновку про те, що акт встановлення та погодження межі земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_6 не підписаний позивачкою ОСОБА_4, суди в достатній мірі не перевірили вказані обставини, не перевірили доводів сторін, в тому числі і самої ОСОБА_6, про те, що зазначений акт було погоджено з усіма суміжними власниками та землекористувачами.

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради може бути визнано незаконним лише з мотивів його невідповідності Конституції або законам України.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 4 червня 2008 року) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі земель державної і комунальної власності.

Статтями 118, 121 Земельного кодексу України передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно ст. 118 Земельного Кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Суди не врахували вказаних вимог закону і належним чином не дослідили правової природи спірних правовідносин та не звернули уваги на те, що за квартирою ОСОБА_6 закріплено земельну ділянку площею 0,0231 га.

З урахуванням вказаних обставин, судами не перевірено обставини щодо необхідності погодження меж під час приватизації вказаної земельної ділянки ОСОБА_6 з позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та не з’ясовано чи були вони власниками суміжної ділянки або користувачами відповідно до положень Земельного Кодексу (2768-14) .

При цьому, судами не надана належна оцінка тим обставинам, що за рахунок земельної ділянки, що рахується за будинковолодінням АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 в червні 2010 року Бериславською міською радою було передано у власність позивачу ОСОБА_3 0,0193 га землі для обслуговування жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2.

Крім цього, згідно рішення Бериславської міської ради №489 від 09 жовтня 2009 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту по передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_4, АДРЕСА_9, орієнтованою площею 0, 0327 га, у спільну сумісну власність.

Отже, враховуючи, що своє право на приватизацію землі позивачі використали, суд не з’ясував чи будуть порушені права позивачів внаслідок використання відповідачкою ОСОБА_6 свого права на приватизацію землі.

Також, судами не встановлено, які саме вимоги закону були порушені діями Бериславської міської ради при винесенні оскаржуваних рішень та чи діяла міська рада при постановленні рішень в межах своїх повноважень, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції і апеляційний суд у порушення вимог ч. 4 ст. 10, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 137 ЦПК України не сприяли всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, чим допустили неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог ст. 303, 315 ЦПК України доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив і допущені судом першої інстанції помилки не виправив.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги Бериславської міської ради та представників ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 березня 2011 року, додаткове рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.