розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІС-2009" про поділ спільного нажитого майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права особистої власності на майно, нажите під час шлюбу, і поділ спільного нажитого майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2011 року,-

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково, а саме визнано право спільної сумісної власності її та ОСОБА_5 на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_3 Житомирського району Житомирської області. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_5 задоволений частково, а саме за ним визнано право власності на Ѕ ідеальну частину квартири АДРЕСА_1, що становить 50/100 цієї квартири.

Визначено наступний порядок користування даною квартирою, а саме:

- ОСОБА_5, як першому співвласнику, виділено у користування житлову кімнату – 6 площею 17,6 кв.м. та балкон-ІІ;

- ОСОБА_4, як другому співвласнику, виділено у користування житлову кімнату – 2 площею 12,2 кв.м., балкон – І та житлову кімнату – 5 площею 9,9 кв.м.;

Ѕ частину коридору – 1, туалету – 3, ванни – 4, кухні – 7, кладової – 8 залишено для спільного користування, згідно з таблицею № 9 та додатком № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 48-01-10 від 05.01.2010 року.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ ідеальну частину квартири АДРЕСА_2, що становить 50/100 цієї квартири.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Пряжів Житомирського району, відповідно площею 0,03315 га та 0,0800 га, як за першим співвласником (зелений колір на схемі), із складу земельних ділянок площею 0,0663 га та 1,1600 га, а за ОСОБА_4 визнано право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Пряжів Житомирського району, відповідно площею 0,03315 га та 0,0800 га, як за другим співвласником (рожевий колір на схемі), згідно першого варіанту та додатків № № 1,2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 48-01-10 від 05.01.2010 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2011 року вищезазначене рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року в частині визнання спільною сумісною власністю земельних ділянок площею 0,0663 га та площею 1,1600 га, які розташовані в АДРЕСА_4, та їх поділу скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_5 в позові до ОСОБА_4 про визнання права та поділ земельних ділянок площею 0,0663 га та площею 0,1600 га, які розташовані в АДРЕСА_4, відмовлено за безпідставністю.

В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2011 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2011 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2011 року - залишити без змін.