ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2011 року м. Київ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим (rs16052924) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І., Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, Євпаторійська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, Євпаторійська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2011 року,
встановила:
У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про усунення перешкод у користуванні власністю. Посилався на те, що йому на праві власності належить ј частка домоволодіння АДРЕСА_2. У 2007 році власниками домоволодіння АДРЕСА_1 стали відповідачі. У склад придбаного відповідачами майна входив гараж, виїзд з якого зроблений на територію його домоволодіння. З попередніми власниками домоволодіння АДРЕСА_1 була досягнута домовленість, що виїзд із гаражу буде перенесений на вулицю, а не на прибудинкову територію, проте відповідачі такої домовленості не дотримуються. Просив усунути перешкоди у користуванні домоволодінням АДРЕСА_2, зобов’язати відповідачів перенести ворота гаража на північну сторону, обладнати в’їзд-виїзд з гаража на вул. Сімферопольську, демонтувати ворота гаражу та закласти отвір воріт гаража каменем ракушняком.
У грудні 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про усунення перешкод у користуванні власністю. Посилалися на те, що згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 488924 вони є власниками земельної ділянки по АДРЕСА_1. 29 жовтня 2010 року їм були передані межові знаки приналежної їм земельної ділянки, які вони встановили. ОСОБА_4 є суміжним з ними землекористувачем, який 07 листопада 2010 року самовільно побудував кам’яний паркан приблизними розмірами 3,5 метри у ширину та 2,5 метри у висоту, знешкодив межові знаки, приблизно на 1,5 метра зайшов на земельну ділянку, що знаходиться у їх загальній сумісній власності. КП "Євпаторіяпроект" 15 листопада 2010 року розробило проект з благоустрою території двору житлового будинку по АДРЕСА_1, погоджений з Управлінням архітектури та градобудівництва, вони позбавлені можливості здійснити роботи за проектом у зв’язку з існуванням самовільних споруд, побудованих ОСОБА_4 Просили усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, зобов’язати ОСОБА_4 знести самовільно побудований кам’яний паркан приблизними розмірами 3,5 метри у ширину та 2,5 метри у висоту, примикаючий до літньої кухні літ. "Б", зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди при будівлі паркану згідно із затвердженим Управлінням архітектури та градобудівництва проектом, стягнути з ОСОБА_4 понесені судові витрати.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 задоволено, зобов’язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом знесення за свій рахунок самовільно побудованого кам’яного паркану на території будинку АДРЕСА_2 розмірами 2,5 метри у ширину та 2,5 метри у висоту, примикаючого до літньої кухні літ. "Б", розташованої по АДРЕСА_1, зобов’язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 при будівлі паркану та влаштування хвіртки згідно із затвердженим Управлінням архітектури та градобудівництва проектом по благоустрою прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 від 15 листопада 2010 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 понесені судові витрати в розмірі 54 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Б.І. Гулько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська