Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - Ткачука О.С.,

суддів: Леванчука А.О., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2011 року,

25 січня 2010 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим що 10 лютого 2008 року вона придбала у магазині, що належить відповідачці, холодильник вартістю 2397 гривень, гарантійний строк експлуатації якого встановлено три роки. В середині травня 2009 року вказаний холодильник вийшов з ладу – перестала працювати холодильна камера. На усне звернення позивачки у травні 2009 року відповідачка не відреагувала і лише 4 серпня 2009 року за її письмовим зверненням холодильник був забраний і відданий на гарантійний ремонт. Письмове звернення позивачки від 4 серпня 2009 року про видачу холодильника в тимчасове користування із резервного фонду залишилось без задоволення. 22.08.2009 року сервісний центр побутової техніки "Ремпобуттехніка-Черкаси" відремонтував холодильник і доставив їй додому. Оскільки вона з якістю ремонту не згодна, вона відмовилась одержувати холодильник. 6.11.2009 року вона повторно звернулась до відповідачки із письмовою заявою про надання холодильника в тимчасове користування із резервного фонду. Проте відповідачка залишила її звернення без задоволення.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року позов задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2011 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування зазначеної ухвали апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що скарга подана нею після закінчення строку апеляційного оскарження, установленого ст. 294 ЦПК України, а підстави для його поновлення відсутні.

Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційним судом установлено, що заяву про апеляційне оскарження рішення суду від 11 листопада 2010 року ОСОБА_1 подано 1 грудня 2010 року, тому апеляційний суд вважав строк апеляційного оскарження пропущеним.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 вказала, що пропустила його з поважних причин, обумовлених тим, що повний текст рішення суду від 11 листопада 2010 року був виготовлений значно пізніше, а його копія отримана її представником лише 17 листопада 2010 року, що підтверджується розпискою про отримання копії рішення.

Відпов ідно до положень ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Визнавши причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними та дійшовши висновку про відсутність підстав для його поновлення, апеляційний суд виходив із того, що представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні 11 листопада 2010 року під час ухвалення рішення.

При цьому суд не взяв до уваги те, що сама по собі присутність сторони під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення без своєчасного отримання повного тексту судового рішення унеможливлює визначення необхідності подання апеляційної скарги та її мотивування.

Що стосується дати подачі апеляційної скарги, то з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 згідно штемпеля на конверті поштової кореспонденції відправлена апелянтом в понеділок 29 листопада 2010 року.

Таким чином, у апеляційного суду не було законних підстав для відмови в поновленні строку апеляційного оскарження та залишенні апеляційної скарги без розгляду.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною й підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2011 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.