Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2011 року,-

В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та після неодноразового уточнення позовних вимог просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 199388,73 грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 94,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та виселити відповідача ОСОБА_6 з вказаного будинку, посилаючись на те, що 02 квітня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за яким останній отримав грошові кошти в розмірі 150000 гривень під 21% річних строком до 14 березня 2011 року, однак внаслідок неналежного виконання умов договору у нього виникла вищезазначена заборгованість.

На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 було укладено Договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1

02 квітня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за умовами якого останній поручився за ОСОБА_6 на випадок невиконання чи неналежного виконання ним умов кредитного договору.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 24 листопада 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволені частково, а саме на його користь з відповідачів по справі в солідарному порядку стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 199388 грн. 73 коп. та судові витрати.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6, житловий будинок під АДРЕСА_1, загальною площею 94,1кв.м., житловою площею 54,2 кв.м., що належить ОСОБА_6, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_6 та банком шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 165000 гривень.

Додатковим рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 04 травня 2011 року позовні вимоги про виселення ОСОБА_6 із будинку АДРЕСА_1 залишені без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2011 року вищезазначене рішення Дружківського міського суду Донецької області від 24 листопада 2010 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2011 року, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 квітня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 213М-08, за яким останній отримав грошові кошти в розмірі 150000 гривень під 21% річних, строком до 14 березня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 було укладено Договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1

02 квітня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за умовами якого останній поручився за ОСОБА_6 на випадок невиконання чи неналежного виконання ним умов кредитного договору.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги банку виходив з того, що відповідач ОСОБА_6 порушив умови укладеного кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 199388 грн. 73 коп., а враховуючи вимоги ст. 554 ЦК України заборгованість підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Крім того, звертав увагу, що відповідно до норм чинного законодавства України та договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов’язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд апеляційної інстанції частково скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що судом проведено подвійне стягнення, а саме стягнуто заборгованість в солідарному порядку з відповідачів та звернуто стягнення на предмет іпотеки, що суперечить вимогам закону

З таким висновками суду апеляційної інстанції безспірно погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам вищезазначене судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Прийняттям оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції позбавив позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" самостійного вибору способу захисту порушеного права, поклавши відповідальність за невиконання основного зобов’язання лише на одну особу – іпотекодавця, звільнивши при цього від відповідальності іншу особу – поручителя, який за умовам договору поруки поручився за ОСОБА_6 на випадок невиконання чи неналежного виконання ним умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про іпотеку" боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов’язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь – яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо.

Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обтяжують це право боржника, є недійсними.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд апеляційної інстанцій не з’ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

В порушення зазначених норм суд апеляційної інстанцій не врахував вищевикладеного, що свідчить про те, що рішення постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції..

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" – задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2011 року скасувати, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 24 листопада 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.