розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, неустойки та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2011 року,

У серпні 2010 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі – ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 30 січня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", назву якого змінено на ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11112792000, за яким останній отримав кредит у розмірі 49900 доларів США, що за курсом НБУ станом на час укладення договору еквівалентно 251 995 грн., на строк користування з 30 січня 2007 року до 29 січня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 12,3% річних протягом перших тридцяти календарних днів з дати видачі кредиту.

В забезпечення виконання цього зобов’язання між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки нерухомого майна – житлового АДРЕСА_1 у м. Черкаси.

З березня 2009 року ОСОБА_3 систематично порушує умови кредитного договору щодо строків погашення кредиту та сплати процентів, тому вони направили на адресу відповідачів листи-претензії з вимогою сплатити заборгованість, однак вимога залишилася без задоволення.

У зв’язку з цим позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором, що станом на 6 липня 2009 року становить 50 035,43 доларів США, що еквівалентно 395 760 грн. 24 коп. та 500 грн. неустойки, а також з метою стягнення цих коштів звернути стягнення на передане в іпотеку майно – житловий АДРЕСА_1 у м. Черкаси.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2010 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, стягнуто на їхню користь з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 50 035,43 доларів США, що еквівалентно 395 760 грн. 24 коп. та 500 грн. неустойки. З метою стягнення цих коштів звернуто стягнення на переданий в іпотеку ПАТ "УкрСиббанк" відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 житловий АДРЕСА_1 у м. Черкаси.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2011 року рішення районного суду змінено, виключено із його резолютивної частини вказівку про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий АДРЕСА_1 у м. Черкаси і в задоволенні цих позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 30 січня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11112792000, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 49 900 доларів США, що за курсом НБУ станом на час укладення договору еквівалентно 251 995 грн., на строк користування з 30 січня 2007 року до 29 січня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 12,3% річних протягом перших тридцяти календарних днів з дати видачі кредиту (а.с. 9-13).

В забезпечення виконання взятих за кредитним договором зобов’язань 30 січня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки нерухомого майна – житлового АДРЕСА_1 у м. Черкаси (а.с. 19-21).

У зв’язку з неналежним виконанням взятих за кредитним договором зобов’язань ОСОБА_3 заборгував позивачу 50 035,43 доларів США, що еквівалентно 395 760 грн. 24 коп. та 500 грн. неустойки, про що останнім було повідомлено в листах-вимогах надісланих як на адресу ОСОБА_3 (а.с. 22-25), так і на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 26).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 названого вище закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи судові рішення з порушенням ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у відповідності до вимог ст. 214 ЦПК України суди фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи не встановили, тому судові рішення підлягають скасуванню в частині вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

У решті – доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильність висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального права та судами допущені порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 337, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2011 року скасувати в частині вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки залишити без змін.