ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Кузнєцова В.О.,
суддів: Кадєтової О.В., Наумчука М.І.,
Мостової Г.І., Остапчука Д.О.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення фактів проживання однією сім'єю та прийняття спадщини, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 1992 року до 2007 року проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Останньому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, у якій вона мешкає. Просила суд встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 та факт прийняття спадщини після його смерті.
У січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що є племінником ОСОБА_5 та згідно з ч. 3 ст. 1266 ЦК України має право на спадкування за правом представлення у другу чергу замість матері, ОСОБА_6, яка є сестрою спадкодавця та померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори вчасно не звернувся, оскільки вважав, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована, а документи на вказану квартиру викрадено. Просив суд визнати причини пропущення строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви.
рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року, позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1 січня 2004 року до 13 жовтня 2007 року. Встановлено факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 Визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відсутні підстави для встановлення юридичного факту проживання позивачки та ОСОБА_5 за весь спірний період часу, оскільки Сім ейний кодекс (2947-14) України та Цивільний кодекс України (435-15) набрали чинності лише з 1 січня 2004 року. Причини пропущення ОСОБА_4 строку для прийняття спадщини є поважними.
Однак з висновками судів повністю погодитися не можна.
Із матеріалів справи убачається та установлено судом, що з 1992 року до 13 жовтня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як роз’яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом (2947-14) .
Суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення у судовому порядку факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за весь спірний період часу, а саме з 1992 року до 13 жовтня 2007 року.
Згідно з ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Оскільки відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України виникнення права на спадкування пов’язане з вчиненням спадкоємцем певних юридичних дій, встановлення судом факту прийняття спадщини щодо спадщини, яка відкрилась після 1 січня 2004 року, законом не передбачено. Проте суди вказаного не врахували та помилково встановили факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5
Обставини справи судами встановлено повно й правильно, тому ухвалені у справі судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю підлягають зміні, а в частині позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини – скасуванню з відмовою у задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення судів ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 256, 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, а в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю змінити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини відмовити.
Встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1992 року до 13 жовтня 2007 року.
В іншій частині рішення судів залишити без змін.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: О.В. Кадєтова Г.І. Мостова М.І. Наумчук Д.О. Остапчук