Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В.

суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області, Орган опіки і піклування Шосткинського міськвиконкому Сумської області про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Сумської області від 24 травня 2011 року,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області, Орган опіки і піклування Шосткинського міськвиконкому Сумської області про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстрації.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права власності АДРЕСА_1 в м. Шостка Сумської області шляхом зняття ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_6 з реєстрації місця проживання у вказаному будинку.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 37 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 8 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 24 травня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстрації.

У касаційній скарзі представник заявника порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Сумської області від 24 травня 2011 року, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що за умови реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та її сина у спірному будинку позивачка позбавлена можливості розпорядитись належним їй нерухомим майном.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, відмовив в задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про часткове задоволення позову, оскільки він ґрунтується на неповному з’ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права .

Апеляційний суд вважає, що вимоги про виселення або визнання відповідачки такою, що втратила право користування житлом, позивачкою не заявлялись і судом не вирішувались, а тому є передчасним зобов’язувати її знятись з реєстраційного обліку.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ