Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

Євграфової Є.П., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2011 року,

У червні 2010 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 20 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кошти в сумі 17000 грн. на споживчі потреби строком до 19.09.2010 року зі сплатою за користування кредитними коштами 33 % річних. В забезпечення виконання зобов’язання за договором 20 вересня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Свої зобов’язання за кредитним договором відповідачі належним чином не виконують, що призвело до виникнення заборгованості.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 56361,75 грн., яка складається із заборгованості по сумі кредиту, відсотків та пені, а також стягнути судовий збір в розмірі 563,60 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 120 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2011 року, позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 27752,32 грн., судовий збір в сумі 277,52 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 120 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на їх необґрунтованість та неправильне застосування судами норм матеріального права й допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що ОСОБА_3 свої зобов’язання за кредитним договором №15/04/970к-07 не виконує, тому є всі підстави для стягнення з нього та ОСОБА_4 (поручителя) заборгованості, яка станом на 09 вересня 2009 року складала 56 361,75 грн., з яких: заборгованість по сумі кредиту 6842,48 грн., відсотки – 9817,59 грн., пеня – 29544,16 грн.

Однак повністю погодитися з таким висновком судів не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з позовом, ОСОБА_4 зазначав, що він не укладав договір поруки, не підписував його.

До позовної заяви позивачем надана ухвала Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2009р. про скасування судового наказу від 29 жовтня 2009р. у зв"язку з відсутністю підпису поручителя в договорі поруки.

ОСОБА_4 в липні 2010р. звертався до прокурора м. Вінниці з заявою про те, що він не укладав договору поруки по кредитному договору, укладеному ОСОБА_5 та ПАТ "Універсал Банк".

В суді першої інстанції 18 листопада 2010р. ОСОБА_4заявляв клопотання про призначення судом почеркознавчої експертизи.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам ст. 131 ЦПК України ОСОБА_4 не заявляв таке клопотання до або під час попереднього розгляду справи.

Проте такий висновок суперечить вимогам ч.4 ст. 10 ЦПК України, згідно з якою суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадку, встановлених цим Кодексом.

Суд не може зобов"язати сторону надати певні докази. Разом з тим, суд повинен роз"яснити цій стороні положення ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України про обов"язок сторін довести обставини, на які вони посилаються, та наслідки виконання цього і наслідки неподання доказів у встановлений судом строк.

Проте в журналі попереднього засідання від 16 липня 2010р. такі роз"яснення суду відсутні.

Таким чином, при вирішенні спору щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції, порушуючи приписи цивільного процесуального законодавства, не сприяв повному і всебічному з’ясуванню обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, помилково залишив клопотання ОСОБА_4 про призначення почеркознавчої експертизи без задоволення.

На вказані порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не звернув уваги й суд апеляційної інстанції, який залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2011 року підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.