розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство "Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька" про стягнення заборгованості за надані послуги з опалення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 11 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2010 року

У червні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, просив стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з опалення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1. Проте, з 1 липня 2005 року несистематично та не у повному обсязі проводять оплату за послуги з опалення, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4 743 грн. 57 коп.

Рішенням Пролетарського районного суду м.Донецька від 11 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за послуги з опалення за період з 1 травня 2007 року до 1 травня 2010 року у розмірі 4 131 грн. 84 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заборгованість за надані послуги з опалення підлягає стягненню у межах строків позовної давності у солідарному порядку на підставі ст.64 ЖК Української РСР.

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна.

Як вбачається із виписки з особового рахунку, наданої 11 травня 2010 року комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора №7 Пролетарського району м.Донецька", у квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_3; у квартирі зареєстрована ОСОБА_4, а основним наймачем квартири є ОСОБА_3, яка проживає без реєстрації, квартира є приватною власністю.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування від 19 жовтня 2007 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_6, від імені якого як законний представник діяла ОСОБА_5, належну на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суди не встановили статус квартири АДРЕСА_1 ; осіб, які в ній проживали та були зареєстровані протягом періоду, за який позивач просив стягнути заборгованість за послуги з опалення, та передчасно стягнули борг з обох відповідачів.

Крім того, суди безпідставно стягнули заборгованість за надані послуги з опалення з відповідачів у солідарному порядку на підставі ст. 64 ЖК Української РСР, оскільки вказана стаття не поширюється на квартири, що перебувають у приватній власності громадян.

З огляду на те, що допущені порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення підлягають скасуванню на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 11 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2010 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.