розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2011 року,

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 4 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволено повністю.

Поділено спільне майно подружжя, виділено ОСОБА_4 автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, вартістю 64913грн. 31 коп..

Виділено ОСОБА_5 автомобіль марки VOKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1993 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_4, вартістю 83562 грн. 57 коп..

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 18649 грн. 26 коп. грошової компенсації при поділі спільного майна подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по справі по сплаті витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави державне мито в розмірі 1484грн. 76 коп..

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 4 лютого 2011 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Поділено спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_5 автомобіль марки VOKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1993 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_4, вартістю 75911 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 37955 грн. 50 коп. грошової компенсації при поділці спільного майна подружжя замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_4 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2011 року, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Докази та обставини, на які посилається заявниця в касаційній скарзі були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та до незгоди з тією оцінкою, яку надав їм суд, а тому не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ