розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі по тексту – ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 7 червня 2011 року,

У червні 2010 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0010/74/72700 від 4 квітня 2007 року в сумі 130414, 80 доларів США, що за курсом НБУ складає 1033628 грн. 58 коп..

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2011 року позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в сумі 1033628 грн. 58 коп., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 721598 грн. 69 коп.,заборгованості за відсотками у розмірі 148400 грн. 01 коп.,пені за прострочення тілу кредиту у розмірі 15312 грн. 53 коп. та пені за прострочення відсотків по кредиту у розмірі 148317 грн. 35 коп..

Стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати, а саме державне мито у розмірі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 7 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Докази та обставини, на які посилаються заявники в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 7 червня 2011 року залишити без змін.