розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника за довіреністю ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 1 червня 2011 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка становить 38530 грн. 74 коп., та складається з 38180 грн. 74 коп. - вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля "Фольксваген Пассат", 350 грн. 00 коп. вартості автотоварознавчого дослідження дорожньо-транспортного засобу, 10000 грн. 00 коп. завданої моральної шкоди, 885 грн. 31 коп. судового збору та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2009 року ОСОБА_7 у позові відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 2581 грн. 20 коп. витрат, понесених по оплаті судової автотехнічної експертизи та 10519 грн. 00 коп. витрат понесених з оплатою правової допомоги, а всього стягнуто 13100 грн. 20 коп..

Рішенням апеляційного суду Київської області від 1 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2009 року змінено в частині розміру компенсації витрат на правову допомогу, стягнуто з позивача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 1948 грн. 82 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в особі представника за довіреністю ОСОБА_6, мотивуючи свої доводи порушенням апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 1 червня 2011 року в частині зменшення розміру компенсації витрат на правову допомогу адвоката і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково змінено апеляційним судом.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Будь-які докази у підтвердження виконання робіт адвоката із врахуванням обсягу часу у цій справі в 53 робочих години, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, у матеріалах справи відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ