Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.

суддів: Кафідової О.В., Коротуна В.М.,

Маляренка А.В., Попович О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницького міського комунального підприємства "Житлово – експлуатаційна контора №3", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року,

ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до Вінницького міського комунального підприємства "Житлово – експлуатаційна контора №3", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 лютого 2011 року позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Стягнуто з МКП ЖЕК №3 на користь ОСОБА_3 8120 грн. 44 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. 00 коп. заподіяної моральної шкоди, 91грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору та 111 грн. 36 коп. на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року апеляційну скаргу Вінницького міського комунального підприємства "Житлово – експлуатаційна контора №3" було задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 лютого 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Вінницького міського комунального підприємства "Житлово – експлуатаційна контора №3", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири, задоволено частково. Стягнуто з Вінницького міського комунального підприємства "Житлово – експлуатаційна контора №3" та ОСОБА_4 в порядку часткової відповідальності з кожного на користь ОСОБА_3 по 2588 грн. 22 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, по 250 грн. 00 коп. морального відшкодування, по 177 грн. 50 коп. витрат на оплату висновку спеціаліста, по 28 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та по 60 грн. 00 коп. на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Судові витрати зі сплати державного мита з апеляційної скарги та на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі відповідно 14 грн. 59 коп. та 38 грн. 24 коп., а всього 52 грн. 83 коп. – стягнуто з ОСОБА_4 на користь Вінницького міського комунального підприємства "Житлово – експлуатаційна контора №3". В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення суми матеріальної шкоди та в частині розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване у справі рішення апеляційного суду вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи шкоду в зазначеному розмірі з МКП ЖЕК №3, суд першої інстанції виходив із доведеності вини комунального підприємства доказами.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи шкоду по Ѕ частині її розміру в порядку часткової відповідальності, суд апеляційної інстанції, виходив із наявності вини ОСОБА_4, яка знаходиться у причинно - наслідковому зв’язку із заподіянням збитків позивачу.

Однак з таким висновком апеляційної суду погодитися не можна.

Ухвалюючи судові рішення по справі суди встановили, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1. Відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 належить квартира в тому ж будинку, яка розташована поверхом вище, а відповідачка ОСОБА_4 є власником квартири на третьому поверсі цього будинку.

Також було встановлено, що в періоді липень – серпень 2010 року у відсутності ОСОБА_3 сталося залиття її квартири, внаслідок чого позивачці завдано матеріальну шкоду.

Відповідно до акту ЖЕК №3 від 23 вересня 2010 року, причиною залиття є незадовільний технічний стан та обслуговування каналізаційної системи та системи водопостачання в будинку. ОСОБА_3 завдано таку матеріальну шкоду: стелі та стіни у квартирі АДРЕСА_1 (коридор пошкоджено площею 2 кв.м., кладова – площею 2 кв.м., дитяча кімната – площею 3 кв.м.), стеля і стіна площею 2 кв.м. у першому під’їзді біля цієї квартири стали вологими та почорнілими з пліснявою та грибком, який звисає, відлущується та падає шпаклівка; сильною вологістю пошкоджено шпалери у вказаних приміщеннях у місцях прокладення електричного кабелю 220В, що може привести до короткого замикання та пожежі в квартирі. В квартирі присутній нестерпний сморід. Внаслідок залиття помешкання потребує відновлювального ремонту.

Начальник МКП ЖЕК №3 відмовився від підписання вказаного акту, про що було складено акт про відмову від підпису від 23 вересня 2010 року.

Як вбачається зі змісту акту ЖЕК №3 від 27 вересня 2010 року, в квартирі АДРЕСА_1 виявлено затоплення комори, частково дитячої кімнати – стелі і стіни, в квартирі АДРЕСА_2 витоків не виявлено, а в квартирі НОМЕР_1 у вказаному будинку було виявлене незначне пошкодження з’єднання від випуску унітаза до трійника каналізаційного стояка. В зв’язку з тим, що сантехнічне обладнання в квартирі АДРЕСА_2 знаходиться під кахельною плиткою однозначно визначити джерело затоплення було неможливо.

Згідно з висновком спеціаліста №94 від 30 вересня 2010 року вартість відновлювальних робіт у квартирі позивача складає 7765 грн. 44 коп.

Суд першої інстанції вірно встановив з чиєї вини сталося залиття, а саме з вини МКП ЖЕК №3 по причині незадовільного технічного стану та обслуговування каналізаційної системи та системи водопостачання в будинку.

Судом апеляційної інстанції не були взяті до уваги зазначені обставини та не надана належна оцінка акту ЖЕКа №3 від 23 вересня 2010 року, в якому зазначено, що причиною залиття є незадовільний технічний стан та обслуговування каналізаційної системи та системи водопостачання в будинку.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов’язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв’язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина з заподіянні шкоди.

Таким чином делікатна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом першої інстанції вірно встановлені вищезазначені обставини. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, а тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року скасувати, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 лютого 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.