розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Заболотненської сільської ради, відділу архітектури та містобудування Крижопільської районної державної адміністрації про визнання права власності та за зустрічним позовом Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д.К. Заболотного до Заболотненської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності, за касаційною скаргою Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д.К. Заболотного на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_3, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що працював у Заболотненському вищому професійному училищі № 31 ім. Д.К. Заболотного, яке проводило будівництво житла для своїх працівників. У 1990 році адміністрація училища домовилася із жителькою ОСОБА_4 про обмін належного їй будинку АДРЕСА_1.

За домовленістю із ОСОБА_4 він сплатив їй у листопаді 1990 року 255 грн. за аварійний будинок.

За рішенням загальних зборів колгоспу ім. XVIII партз‘їзду цього ж року йому було виділено земельну ділянку біля придбаного у ОСОБА_4 будинку.

У 1993 році він за свої кошти із своїх матеріалів побудував фундамент та стіни будинку, а в жовтні 1993 року наказом директора Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д.К. Заболотного його було премійовано вказаним будинком, оскільки училище приймало участь в облаштуванні даху над будинком.

Через те, що договірні відносини з приводу придбаного у ОСОБА_4 будинку не були юридично оформлені, тому після її смерті у ІНФОРМАЦІЯ_1 році її спадкоємці стали вимагати від нього сплати коштів за аварійний будинок, яким він сплатив 400 грн., і демонтував його.

Зазначав, що з 1991 року він користується земельною ділянкою біля цього будинку, сплачує податки. У 1999 році земельну ділянку виділено йому в постійне користування, а 12 квітня 2008 року рішенням Заболотненської сільської ради земельну ділянку передано йому у власність. З приводу реєстрації права власності на будинок він звертався до Заболотненської сільської ради, однак йому було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1.

Заболотненське вище професійне училище № 31 ім. Д.К. Заболотного заявило зустрічний позов про стягнення з ОСОБА_3 17 477 грн. витрат, понесених училищем на будівництво спірного будинку та визнання за ОСОБА_3 права власності на будинок.

У подальшому Заболотненське вище професійне училище № 31 ім. Д.К. Заболотного змінило позовні вимоги й просило визнати право власності на будинок за державою, посилаючись на те, що училище купило цей будинок і набуло право користування земельною ділянкою для обслуговування будинку.

Зазначало, що у 1989 році на підставі проектно-кошторисної документації було розпочато будівництво, станом на 1996 рік витрачено 17 477 грн. 25 коп., а тому ОСОБА_3 не набув права власності на будинок. Він, працюючи в училищі на посаді старшого майстра, здійснював лише організацію будівництва за рахунок коштів держави.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д.К. Заболотного відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Заболотненське вище професійне училище № 31 ім. Д.К. Заболотного просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд, задовольняючи позов ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на будинок на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 376 ЦК України, виходив із того, що земельна ділянка під будівництво цього будинку була виділена останньому і на момент звернення до суду він є її власником, що підтверджується державними актами на право власності на землю 4 березня 2009 року. При цьому взято до уваги технічний паспорт на будинок з висновками відповідних служб, які засвідчують, що будинок побудований з дотриманням технічних і санітарних норм.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що на підставі рішення Крижопільської районної ради від 25 жовтня 1984 року № 251 "Про виділення земельної ділянки Заболотненському СПТУ № 1 під будівництво одно- та двоквартирних житлових будинків" правонаступнику СПТУ № 1 – Заболотненському ВПУ № 31 відведено земельну ділянку площею 1,3 га під будівництво одно- та двоквартирних житлових будинків в с. Заболотне Крижопільського району. Для цієї мети було вилучено земельну ділянку на АДРЕСА_2, а аварійний малоцінний індивідуальний житловий будинок, в якому проживала ОСОБА_4, знесено (а.с. 72).

На виконання п. 4 вказаного рішення за кошти державного бюджету Заболотненське ВПУ № 31 купило для ОСОБА_4 жилий будинок АДРЕСА_1, оскільки вільного житлового фонду училище станом на 1984 рік не мало.

У 1994 році Заболотненське ВПУ № 31 надало ОСОБА_4 жилий будинок АДРЕСА_3, а її будинок АДРЕСА_1 одержало під знесення. На місці знесеного будинку Заболотненське ВПУ № 31 побудувало новий будинок. Відповідно до акта відділу містобудування та архітектури будинок побудований у 2006 році, придатний для житла і відповідає всім будівельним і санітарним нормам (а.с. 26).

На а.с. 76 міститься акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, який підписаний всіма членами державної комісії, однак не затверджений. Проте судом не з’ясовано, чи може бути цей акт належним і допустимим доказом в силу вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

На а.с. 102-111 містяться накладні на ім‘я ОСОБА_3 про придбання матеріалів, однак відомостей цільового витрачання цих матеріалів немає.

На а.с. 139 міститься акт ревізії фінансово-господарської діяльності Заболотненського ВПУ № 31 від 30 жовтня 2009 року, в якому, зокрема, зазначено про те, що на будинок АДРЕСА_1 відсутнє свідоцтво про право власності.

За довідкою управління освіти і науки від 3 березня 2008 року Заболотненське ВПУ № 31 є державним навчальним закладом, має в оперативному управлінні об’єкти, які є державною власністю і йому в повне господарське відання передано, зокрема, будинок АДРЕСА_1. Земельні ділянки, що відведені під будівлі, передані училищу в постійне користування (а.с. 146).

Відповідно до рішення Заболотненської сільської ради від 11 березня 1999 року ОСОБА_3 виділено в постійне користування земельну ділянку площею 0,37 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 170).

Державним актом від 4 березня 2009 року посвідчено право власності на вказану земельну ділянку (а.с. 171).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 на підстави чч. 3, 4 ст. 376 ЦК України, суд залишив поза увагою як положення наведеної ст. 328, так і приписи ч. 1 та. ч. 2 цієї ж статті, згідно з якою будівництво є самочинним, якщо збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України суд в повному обсязі також не прийняв до уваги.

Матеріали справи не містять відомостей щодо здачі в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту в порядку, передбаченому чинним на момент здачі законодавством та дійшов передчасних висновків щодо визнання права власності на будинок.

Разом з тим, на час розгляду справи встановлено порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів. Так, постановою Кабінету Міністрів від 8 жовтня 2008 року № 923 (923-2008-п) визначено обсяг прав і обов’язків інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (далі – ДАБК). Однак, визнаючи право власності на житловий будинок, суд вирішив питання про права і обов’язки інспекції ДАБК, але не з‘ясував питання про залучення вказаного державного органу до участі в справі.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються права на житлові будинки, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

У порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суди не встановили обставини щодо прийняття будинку до експлуатації та реєстрації його в органах БТІ й дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід з‘ясувати питання про склад осіб, які беруть участь в справі, визначити правовідносини, що виникли між сторонами, врахувати, що відбулися зміни в законодавчому регулюванні в сфері містобудівної діяльності.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д.К. Заболотного задовольнити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.