розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ПП "Настасія", треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада, КП "Міськзелентрест", КП "Парксервіс", про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2010 року,

У жовтні 2008 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 24 липня 2008 року залишив автомобіль марки БМВ, державний номер НОМЕР_1, на зберігання на автостоянці, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська ріг вул. Кап. Кузнєцова та належить ПП "Настасія".

У ніч з 24 на 25 липня 2008 року на автомобіль впало сухе дерево, чим завдало пошкодження автомобілю. Вказане підтверджується фотознімками та постановою Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 липня 2008 року. Він неодноразово звертався до ПП "Настасія" з пропозицією про добровільне відшкодування збитків, проте керівництво в усній формі йому відмовляло.

8 серпня 2008 року він звернувся до лабораторії експертних досліджень "ПАЛЕ" з метою проведення досліджень з визначення вартості майнових збитків. 11 серпня 2008 року спеціалістом лабораторії складено протокол огляду транспортного засобу, у якому визначені пошкодження, представник ПП "Настасія" до лабораторії не з’явився.

Відповідно до висновку від 14 серпня 2008 року майнові збитки складають 6 594 грн. 57 коп. На оплату витрат, пов’язаних з проведенням експертних досліджень він витратив 340 грн. 20 коп.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги, та остаточно просив суд стягнути на його користь з ПП "Настасія" майнову шкоду в розмірі 6 594 грн. 57 коп., витрати з проведення експертизи в розмірі 340 грн. 20 коп. та судові витрати. Крім того, просив стягнути 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в тому, що з вини відповідача був порушений звичний ритм його життя.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 24 липня 2008 року ОСОБА_3 залишив автомобіль марки БМВ, державний номер НОМЕР_1, на зберігання на автостоянці, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська ріг вул. Кап. Кузнєцова та належить ПП "Настасія".

Відповідно до висновку лабораторії експертних досліджень "ПАЛЕ" від 14 серпня 2008 року майнові збитки складають 6 594 грн. 57 коп. На оплату витрат, пов’язаних з проведенням експертних досліджень ОСОБА_3 витратив 340 грн. 20 коп.

Суд, відмовляючи в позові, виходив із того, що ПП "Настасія" є підприємством, яке відповідає тільки за паркування автомобільного транспорту; до обов‘язків парковки не входить функція зі зберігання автомобілів, це лише місце, яке відведено для тимчасового перебування автомобіля та підтверджує, що водій залишив автомобіль на спеціально відведеному місці, а тому водій не порушує Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

Також підставою для відмови в позові суд вважав те, що за наявності на території стоянки дерев необхідна обов‘язковість договірних відносин щодо утримання цих зелених насаджень, яка встановлена в правилах благоустрою території м. Одеси, а саме в розділах 5-7, однак ці відносини не стосуються відповідача, який не укладав будь-яких договорів про утримання зелених насаджень на території парковки з їх власником чи балансоутримувачем, та сам ним не є.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Правилами благоустрою території м. Одеси, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 22 січня 2008 року № 2153-V передбачено порядок здійснення благоустрою, зокрема пунктом 5.2.7 - місць для стоянки транспортних засобів (автостоянок, місць паркування транспорту). Схема розміщення транспортних засобів погоджується з ДАІ МВС України, районними адміністраціями, управлінням транспортного комплексу Одеської міської ради, а у випадку будівництва або реконструкції місць паркування, стоянки транспортних засобів також погоджується з інспекцією з благоустрою.

Згідно з договором на експлуатацію тимчасових платних стоянок автотранспорту від 1 вересня 2008 року № 66/с, укладеного між КП "Паркосервіс-Одеса" та ПП "Настасія", останнє взяло на себе зобов‘язання з експлуатації автостоянок (працюючих в цілодобовому, нічному режимі); розробляти щомісячний план місцевого збору за припаркування; надавати послуги при експлуатації тимчасових платних стоянок автотранспорту в м. Одесі; використовувати території автостоянок за цільовим призначенням.

На а.с. 76 міститься паспорт платного об’єкту зберігання чи тимчасового відстою транспортних засобів у м. Одесі, відповідно до якого типом об’єкта є саме "автостоянка"; різновид об’єкта за терміном зберігання є довготерміновим. На географічному паспорті зазначено про тимчасовий платний об’єкт саме зберігання транспортних засобів (а.с. 78).

Із повідомлення, яке знаходиться на а.с. 14 вбачається, що 24 липня 2008 року ПП "Настасія" прийнято автомобіль, державний номер НОМЕР_1; час перебування на стоянці не зазначено; вартість парковки – 5 грн.; підпис відповідальної особи, що прийняла на стоянку. Оскільки не зазначено час, то не можна достовірно вважати сплату позивачем 5 грн. в якості плати за парковку.

Оскільки наведені докази залишились поза увагою суду, висновки щодо останнього щодо перебування автомобіля позивача на паркові є передчасними.

Питання утримання зелених насаджень у населених пунктах України врегульовано Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (z0880-06) (далі – Правила).

Разом з тим, з огляду на здійснення ПП "Настасія" експлуатації автостоянок, суд зазначені Правила (z0880-06) залишив без належної оцінки, не врахував, що згідно з п. 5.5 відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об’єктів, на територіях установ, підприємств, організації та прилеглих територіях – установи, підприємства, організації, на безхозних територіях, пустирях – місцеві органи самоврядування, на приватних садибах і прилеглих ділянках – їх власники або користувачі.

Догляд за деревами передбачає і процес обстеження зелених насаджень для виявлення аварійних дерев та потенційно аварійних гілок (пп. 9.1.12, 9.1.13. Правил (z0880-06) ).

Суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, пояснень позивача в достатньому обсязі не перевірив, не визначився із характером спірних правовідносин, не дав їм оцінки та не вирішив, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а з‘ясування правового статусу автостоянки відповідача та особи відповідальної за зелені насадження, що знаходяться на стоянці, мають суттєве значення для правильного вирішення спору, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.