розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2011 року,

У травні 2005 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що з 23 липня 1988 року до 4 жовтня 2005 року вона з відповідачем перебувала в шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. У період шлюбу сторони придбали недобудований будинок АДРЕСА_1 та автомобілі: марки "Мерседес – Бенц" 412 д.н. НОМЕР_1 вартістю 50 тис. грн. і марки "Ауді А4" д.н. НОМЕР_2 вартістю 120 тис. грн. Після уточнень позовних вимог ОСОБА_4 просила суд визнати об’єктами спільної сумісної власності сторін: автомобіль марки "Ауді А4"; матеріали, які використані в процесі будівництва незакінченого будівництвом вказаного вище житлового будинку; телевізор марки "Сонні"; відеокамеру марки "Панасонік"; СД програвач марки "Піонер"; пилосос марки "Керхер" та домашній кінотеатр. Крім того, позивачка просила суд визнати за нею право власності на матеріали, які використані в процесі будівництва будинку, а за ОСОБА_5 – право власності на автомобіль марки "Ауді А4", телевізор, відеокамеру, СД програвач, пилосос та домашній кінотеатр.

Не погоджуючись з позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 подав зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що він з ОСОБА_4 у період шлюбу придбали телевізор марки "Сонні", відеомагнітофон марки "Акай", відеокамеру марки "Панасонік", програвач марки "Піонер"; пилосос; домашній кінотеатр; набір посуду "Цептер", на загальну суму 44 229 грн. Після придбання сторонами будинку відповідачці було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4880 га по АДРЕСА_1, із яких 0,1500 га – для будівництва та обслуговування будинку, а 0,3380 га – для ведення особистого селянського господарства. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_5 просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину недобудованого вказаного вище будинку, поділити його в натурі та визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки, визнати за ним право власності на Ѕ прибутку, отриманого ОСОБА_4 від діяльності приватного підприємства "Центр психологічних технологій" за 2005-2008 роки, яке було створене на основі їх спільного майна, а також стягнути з відповідачки на його користь 54 793 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року позови задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на: Ѕ частину незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1; Ѕ частину автомобіля марки "Мерседес – Бенц" д.н. НОМЕР_1; Ѕ частину автомобіля марки "Ауді А4" д.н. НОМЕР_2; Ѕ частину кольорового телевізора марки "Сонні"; Ѕ частину відеокамери марки "Панасонік", Ѕ частину СД програвача марки "Піонер"; Ѕ частину пилососа марки "Керхер"; Ѕ частину домашнього кінотеатру. Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1; Ѕ частину автомобіля марки "Мерседес – Бенц" д.н. НОМЕР_1; Ѕ частину автомобіля марки "Ауді А4" д.н. НОМЕР_2; Ѕ частину кольорового телевізора марки "Сонні"; Ѕ частину відеокамери марки "Панасонік", Ѕ частину СД програвача марки "Піонер"; 1\2 частину пилососа марки "Керхер"; Ѕ частину домашнього кінотеатру. У задоволенні іншої частини обох позовів відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2011 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про поділ автомобілів марки "Мерседес – Бенц" д.н. НОМЕР_1, автомобіля марки "Ауді А4" д.н. НОМЕР_2, відеокамери марки "Панасонік", СД програвача марки "Піонер", пилососа марки "Керхер" та домашнього кінотеатру скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвалених рішень судів першої й апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку про визнання за кожним з позивачів права власності по Ѕ частині незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1, а не будівельних матеріалів, виходячи з того, що вказаний будинок сторони набули на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу, а він ще не прийнятий в експлуатацію. Крім того, суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_5 права власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, враховуючи, що її цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, а за ним визнається право власності на Ѕ частину незакінченого будівництвом житлового будинку, розміщеного на зазначеній ділянці. Однак, апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог про поділ майна у зв’язку з недоведеністю вказаних позовних вимог, оскільки таке є рухомим та неподільним, а сторони не надали доказів вартості вказаних автомобілів та іншого рухомого майна на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2011 року хвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.