Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Дем’яносова М.В., Писаної Т.О.,

Мазур Л.М., Юровської Г.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой" про стягнення пені та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой" до ОСОБА_3 про визнання інвестиційно-будівельного договору частково недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 26 січня 2011 року,

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой" про стягнення пені, посилаючись на те, що 12 січня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ "ДонбассЖилСтрой" м. Донецьк було укладено договір №136/Ф, за яким він зобов’язався надати гроші з метою часткової участі у будівництві багатоквартирного будинку №2 ЖК "Фаворит", який знаходиться на земельній ділянки в АДРЕСА_1 М.Донецька, а відповідач по завершенню будівництва передає йому у власність частину будівництва встановленого договором, а саме квартиру на 8 поверсі будинку №2, який будується, із строком завершення будівництва 1-й квартал 2008 року. На виконання зазначеного договору позивач 22 грудня 2006 року та 05 січня 2007 року перерахував ТОВ "ДонбассЖилСтрой" З18 800 грн., але, будинок на момент звернення до суду не прийнятий в експлуатацію, чим порушено п.7.2 інвестиційно-будівельного договору і він має право на стягнення пені в розмірі 153 871.22 грн. за період з 01 квітня 2008 року до 28.05.2010 року. Крім того, за прострочку виконання робіт відповідач повинен йому сплатити пеню в розмірі 3% вартості робіт за кожний день прострочки в розмірі 7 517 304 грн.

ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на його користь вказані суми, судові витрати та витрати на правову допомогу.

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання інвестиційно-будівельного договору частково недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 6 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ДонбассЖилСтрой" на користь ОСОБА_3 пеню в розмірі 153 871 грн. 22 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3 тис. грн., судові витрати в розмірі 1 537 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26 січня 2011 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 6 жовтня 2010 року скасовано в частині задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 апеляційний суд виходив з того, що позивач звернувся до суду про стягнення пені в частині періоду з квітня 2008 року до грудня 2008 року поза межами строку. А стягнення пені за період з грудня 2008 року не передбачено Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) .

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна.

Установлено, що 12 січня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ –"ДонбассЖилСтрой" було укладено інвестиційно-будівельний договір №136/Ф за яким ОСОБА_3 зобов’язався надати гроші з метою часткової участі у будівництві багатоквартирного будинку №2 ЖК "Фаворит", який знаходиться на земельній ділянки в АДРЕСА_1 м. Донецька, а замовник по завершенню будівництва передає йому у власність частину будівництва встановленого договором, а саме квартиру №56 загальною площею 79.7 кв. м на 8 поверсі будинку № 2, який будується, із строком завершення будівництва 1-й квартал 2008 року (а.с.8-14).

Відповідно до п. 2.4 інвестиційно-будівельного договору №136/Ф від 12 січня 2006 року, вартість вказаної в договорі частки (інвестиції) на момент укладання договору складала 318 800 грн., в тому числі ПДВ – 53 133 грн. 33 коп., що відповідає вартості квартири № 56 загальною площею 79,7 кв.м, розташованої на 8 поверсі в багатоквартирному будинку № 2, який будується.

Обов’язок зі сплати зазначеної грошової суми ОСОБА_3 виконав належним чином ( а.с. 15-17).

Відповідно до п.7.2 вказаного Договору у випадку порушення замовником строків, встановлених п.1.4 Договору на строк більше 90 календарних днів, останній виплачує учаснику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, внесеної Учасником за кожний день прострочення.

Відповідно до п.1.4 вказаного Договору планований строк завершення будівництва встановлено перший квартал 2008 року, однак на момент звернення до суду будинок не прийнято в експлуатацію.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня (у даному спорі з першого місяця) прострочення й доки зобов’язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Крім того, ст. 267 ЦК України встановлено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Поза увагою апеляційного суду залишилась та обставина, що сторонами у справі не було заявлено про застосування позовної давності, сплив якої є підставою для відмови в позові.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у частині стягнення пені за період з квітня 2008 року до грудня 2008 року, а питання про те, чи поширюються норми Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) на цей період судом не розглядалось.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 26 січня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.