Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_4 про повернення безпідставно одержаних грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2010 року,

У лютому 2009 року ВАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про повернення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 1 000 грн.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2010 року, позовні вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 1 000 грн. та судові витрати у розмірі 81 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанцій, з постановленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ "Державний ощадний банк України", мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.