Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2010 року,

У червні 2010 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у розмірі 21 340 грн. 01 коп.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2010 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/117758/3183/74 від 22 листопада 2006 року у розмірі 21 340 грн. 01 коп. та судові витрати – 333 грн. 41 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" солідарно заборгованість за кредитним договором № 014/117758/3183/74 від 22 листопада 2006 року відмовлено до закінчення строку надання кредиту ОСОБА_5, тобто до 21 листопада 2016 року включно.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.