Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ізмайлової Т.Л., Умнової О.В., Мостової Г.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" (з 2009 року – ПАТ "ОТП Банк") до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", про визнання кредитного договору, договору іпотеки, додаткового договору до кредитного договору, договору про кредитування поточного рахунку, договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті, договору поруки недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16.02.2011 року,-

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16.02.2011 року позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитним договором від 16.01.2008 року у розмірі 672 985,59 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

Вивчивши матеріали цивільної справи № 2-611/10 (в одному томі), перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2010 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 16.02.2011 року ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16.02.2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.