розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства "Долина" про стягнення коштів за затримку виплати заробітної плати, компенсації та індексації за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства "Долина" на рішення апеляційного суду Вінницької області від 8 грудня 2010 року

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив стягнути із селянського (фермерського) господарства "Долина" (далі – СФГ "Долина") на його користь середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 16500 грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 1526 грн. 40 коп. та індексацію заробітної плати в сумі 1022 грн. 30 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що за час роботи у СФГ "Долина" йому не виплачено заробітну плату з 14 червня 2008 року по 1 жовтня 2009 року.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 25 травня 2010 року на його користь стягнуто 10750 грн. заробітної плати, але станом на 31 серпня 2010 року відповідач його не виконав.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідач має йому виплатити за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 16500 грн. Крім того, відповідно до чинного законодавства виплатити суму компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та суму її індексації.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію за несвоєчасно виплачені грошові кошти в сумі 1526 грн. 40 коп. та індексацію заробітної плати в сумі 1022 грн. 30 коп., а також судові витрати. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 8 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку скасовано. Стягнуто з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 16500 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі СФГ "Долина" просить рішення апеляційного суду Вінницької області від 8 грудня 2010 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 16500 грн. не відповідає.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку в сумі 16500 грн., виходив з відсутності вини відповідача у проведенні розрахунку при звільненні ОСОБА_1

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до СФГ "Долина" про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку в сумі 16500 грн. та задовольняючи позов у цій частині, суд апеляційної інстанції належним чином свій висновок не мотивував, обмежившись тим, що не бере до уваги посилання відповідача про поважність причин пропуску строків виплати заробітної плати у зв’язку із смертю засновника і директора СФГ "Долина".

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом положень ст. 117 КЗпП України суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні останнього до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Тростянецького районного суду від 25 травня 2010 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 10750 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер засновник та директор СФГ "Долина" ОСОБА_2

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бершадського районного суду від 26 березня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання за ним як спадкоємцем за заповітом права приватної власності на майно СФГ "Долина". Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_3 перереєструвала СФГ "Долина" і воно змогло вести фінансову діяльність.

Відповідно до ст 1 Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) (далі–Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно із ч.4 ст.1 Закону фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно ст.3 Закону членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно із ст.4 Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Фермерське господарство діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством ( ст.24 Закону).

Однак апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначені положення Закону (973-15) та обставини справи уваги не звернув; з врахуванням положень Статуту СФГ "Долина" не встановив, чи після смерті ОСОБА_2 залишилися інші його члени та чи продовжувалася його діяльність, не дав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам; не перевірив належним чином доводи СФГ "Долина" стосовно часу відновлення його діяльності і ведення фінансово-господарської діяльності після смерті засновника ОСОБА_2, про відсутність його вини у затримці розрахунку при звільненні та можливість виплати належної позивачу заробітної плати лише після збирання врожаю - у серпні 2010 року, неможливість вчинення юридичнозначимих дій, зумовлену смертю засновника і директора господарства. Крім того, стягуючи середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні не навів у рішенні відповідних розрахунків.

Без з?ясування зазначених обставин ухвалення апеляційним судом у справі рішення у вказаній частині позовних вимог є передчасним.

За таких обставин визнати рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим у частині задоволення позовної вимоги не можна, тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Долина" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 8 грудня 2010 року скасувати в частині стягнення з селянського (фермерського) господарства "Долина" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 16500 грн. та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.