розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кий-Луга-Сервіс", ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів та стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ПАТ "Родовід Банк", на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 27 січня 2011 року,

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що 04.03.08 року ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ "КИЙ-ЛУГА-СЕРВІС" уклали кредитний договір, на виконання умов якого банк відкрив ТОВ відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 6 100 000 грн.

Додатковою угодою № 1 до вказаного кредитного договору від 19.05.08 року сторони внесли зміни до предмету кредитного договору, згідно яких позивач надає позичальнику кредит сумі 2 020 000 грн, в межах суми, встановленої договором, а додатковою угодою № 2 від 30.09.09 року - сторони продовжили термін сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за період 26.08.09 по 25.09.09 процентів в сумі 34 651,86 грн., не пізніше 08.10.09 року.

У подальшому сторони дійшли згоди про відкриття банком позичальнику невідновлювальної кредитної лінії на загальну суму 6 100 000 грн., а позичальник зобов’язався повернути кредити не пізніше 04.03.11 року та сплатити проценти за користування кредитами, про що сторони 07.10.09 року уклали додаткову угоду № 3

30.10.09 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, згідно якого остання в забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань ТОВ "КИИ-ЛУГА-СЕРВІС" перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором та можливих змін і доповнень до нього, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, передала в іпотеку позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку, загальною площею 5,0629 га, що розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

10.11.09 року між ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_4 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а між банком та ТОВ "КИИ-ЛУГА-СЕРВІС" - договір про припинення дії кредитного договору.

Згідно інформації СБ України в липні 2010 року банку стало відомо, що земельна ділянка, передана в іпотеку та на баланс банку, не існує, а державний акт на неї є підробним. Станом на час укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя заборгованість товариства становила 1 890 252,95 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений 30.10.09 року між ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_4, визнати недійсним договір про задоволення вимог потекодержателя, укладений 10.11.09 року, визнати недійсною додаткову угоду № 4 до кредитного договору, укладену 10.11.09 року між ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ "КИИ-ЛУГА-СЕРВІС", стягнути солідарно з останнього та ОСОБА_4 на користь ПАТ "РОДОВІД БАНК" заборгованість за кредитним договором в сумі 890 252,95 грн. і судові витрати по справі.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 січня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 27 січня 2011 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ПАТ "Родовід Банк", відхилити, рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 27 січня 2011 року залишити без змін.