розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (далі – ВАТ "Краснодонвугілля") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 7 липня 2010 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 9 грудня 2010 року,

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 7 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 9 грудня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 227 о/к від 09 березня 2010 року виданий директором шахти ім. Баракова ВАТ "Краснодонвугілля" Чепурним А.А. в частині звільнення ОСОБА_2 за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на роботі як прохідника 5 розряду СП шахта ім. М.П.Баракова ВАТ "Краснодонвугілля" з внесенням відповідних записів до трудової книжки з 09 березня 2010 року. Стягнуто з ВАТ "Краснодонвугілля" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 19 109 грн. 28 копійок, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати в справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати або змінити судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й ухвалити нове або змінити рішення яким стягнути на її користь 50 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 4 тис. грн. понесених ним витрат на юридичну допомогу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 7 липня 2010 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 9 грудня 2010 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 7 липня 2010 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 9 грудня 2010 року залишити без зміни.