розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Дружба" про виключення майна з балансу товариства за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від

8 листопада 2010 року,

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Дружба"

(далі – СВАТ "Дружба") про виключення майна з балансу відповідача.

Зазначав, що він є акціонером СВАТ "Дружба", яке було створене згідно з рішенням регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області від 2 лютого 1996 року № 93-ПП шляхом перетворення держгоспу "Дружба" у СВАТ "Дружба", та має 7 463 акції номінальною вартістю по 0,25 грн.

Після створення СВАТ "Дружба" та розпаювання земель, він отримав державний акт серії ЯЖ № 757070 на право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 052438700001001306 площею 0,7434 га. Згідно з витягом із бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії БББ № 300497 вказана вище земельна ділянка є земельною ділянкою з багаторічними насадженнями.

Вважаючи, що він є власником земельної ділянки, яка відноситься до категорії "багаторічні насадження" та посилаючись на те, що відповідач неправомірно взяв на баланс багаторічні насадження та чинить йому перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою, позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від

5 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 8 листопада 2010 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від

5 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 8 листопада 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із положень ст. 61 ЦПК України та вважав, що оскільки рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, на якій ростуть багаторічні насадження – сад, а СВАТ "Дружба" є власником цих багаторічних насаджень, то вказана обставина не підлягає доказуванню в справі, що розглядається.

Крім того, суд зазначав, що позивач усупереч нормам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не довів своїх позовних вимог та не підтвердив їх відповідними доказами, які могли б бути підставою для задоволення його позову.

З такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на землю, та після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЗК України та ч. 3 ст. 373 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси та багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є акціонером СВАТ "Дружба", яке було створене згідно з рішенням регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області від 2 лютого 1996 року

№ 93-ПП шляхом перетворення держгоспу "Дружба" у СВАТ "Дружба", та має 7 463 акції номінальною вартістю по 0,25 грн., що підтверджується сертифікатом акцій UA 0203171006 серії А № 230.

Відповідно до державного акта серії ЯЖ № 757070 на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 28 травня 2008 року № 402,

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,7434 га на території Шуро-Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 052438700001001306. Указана земельна ділянка знаходиться під багаторічними насадженнями – садами, які знаходяться на балансі СВАТ "Дружба".

Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 314 ЦПК України належним чином не визначився з характером спірних правовідносин та не застосував норму матеріального закону, яка підлягала застосуванню.

Крім того, судом не з’ясовано, чи перебували багаторічні насадження на балансі держгоспу "Дружба" окремо від земельної ділянки, та не встановлено механізм взяття багаторічних насаджень на баланс СВАТ "Дружба".

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, помилок, допущених судом, не виправив та залишив рішення без змін.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від

5 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від

8 листопада 2010 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Дружба" про виключення майна з балансу товариства передати на новий розгляд до суду першої інстанції.