Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційними скаргами ОСОБА_6, Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2010 року,

У червні 2010 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що, являючись власником нерухомого майна - нежилого приміщення поАДРЕСА_1, він 6 травня 2009 року уклав з відповідачкою попередній договір про укладення договору купівлі-продажу вказаного приміщення. При цьому сторони домовилися, що до укладення основного договору, тобто до 1 лютого 2010 року, її підприємство - Шишацьке відділення БТІ "Інвентаризатор", буде використовувати його приміщення у власних цілях. Оскільки станом на 1 лютого 2010 року відповідач не виконала своїх зобов’язань, а саме не виплатила всю грошову суму позивачу, на її вимогу 2 лютого 2010 року між ними укладено додаткову угоду до попереднього договору. По закінченню строку, вказаного в додатковій угоді для виконання відповідачкою її зобов’язань, 9 березня 2010 року позивач звернувся до неї у відповідності до умов даної угоди з офертою про укладення договору купівлі-продажу, передавши її через нотаріуса в порядку, визначеному ст. 84 Закону України "Про нотаріат", однак жодної відповіді не отримав. Вважає, що контрагент виявилася недобросовісною і на сьогодні її підприємство займає належне йому приміщення без законних підстав, оскільки умови ні попереднього договору, ні додаткової угоди не виконані.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від

22 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від

26 жовтня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_6, Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк" порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки між сторонами була досягнута домовленість про використання нежилого приміщення відповідачкою до моменту укладення основного договору купівлі продажу, ні попередній договір, ні додаткова угода у встановленому законом порядку визнані недійсними не були, відповідач сплатила позивачу 195 500 гривень, то ОСОБА_7 не є такою, що незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа чужим майном, та користується спірним приміщенням за домовленістю з позивачем на законних підставах до укладення договору купівлі-продажу.

Проте такі висновки не відповідають вимогам закону та домовленості сторін, тому погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином власник має право витребувати своє майно тоді, коли особа незаконно заволоділа річчю, або у разі якщо майно було передано за договором, проте строк дії такого договору закінчився.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 6 травня 2009 року було укладено попередній договір про зобов’язання в майбутньому у строк до 1 лютого 2010 року укласти договір купівлі-продажу нежилого приміщення на умовах, визначених цим договором. 2 лютого 2010 року сторонами укладено додаткову угоду до попереднього договору, якою строк укладення основного договору відкладено до 5 березня 2010 року.

Одночасно з укладенням указаного попереднього договору сторони домовились усно про те, що ОСОБА_7 буде користуватися спірним нежитловим приміщенням до укладення основного договору, тобто до

1 лютого 2010 року. Ці обставини підтверджує як позивач ОСОБА_6 у позовній заяві (а.с. 3), так і відповідач ОСОБА_7 у запереченні на позовну заяву ОСОБА_6 (а.с. 33).

Сторонами вчасно не виконано умов попереднього договору та не укладено основний договір купівлі-продажу нежилого приміщення. Проте невиконання умов попереднього договору, та відповідно його пролонгація, не тягне за собою пролонгацію й домовленості про користування нежилим приміщенням, момент закінчення якої сторони, за їх твердженням, визначили до укладення основного договору, тобто до 1 лютого 2010 року. Однак в порушення вимог ст.. 214 ЦПК України (1618-15) суд не з’ясував чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження та не встановлено термін, на який сторони досягли домовленості про користування нежилим приміщенням.

Крім того, суд не звернув уваги та не дав належної оцінки тому, що спірне приміщення, власником якого є ОСОБА_6, а користується ним ОСОБА_7, знаходиться в заставі Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" згідно договору іпотеки від 22 березня 2007 року. Зробивши висновок про правомірність користування відповідачкою спірного приміщення, суд виніс рішення, яке впливає на права та обов’язки Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк", при цьому не залучивши його до участі у справі у порушення вимог ст. 36 ЦПК України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_6, Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" задовольнити.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від

22 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.