Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі

суддів: Лесько А.О., Фаловської І.М., Наумчука М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку (далі-ПАТ) "Украгзбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ПАТ "Укргазбанк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10 січня 2011 року,

У жовтні 2009 року ПАТ "Укргазбанк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 10 січня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укргазбанк" 1 585 519 грн. 80 коп. заборгованості та 1820 грн. 00 коп. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Укргазбанк", посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ "Укргазбанк" задовольнити повністю.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України п ід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (898-15) . Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України "Про іпотеку", банком іпотекодавцю не направлялася, суди правильно вважали, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним та обґрунтовано відмовили в його задоволенні в цій частині, пославшись на те, що недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для відмови в позові.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.