розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Автопарк" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою приватного підприємства "Автопарк" на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 листопада 2010 року,

У серпні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_3 працює на посаді водія в даному підприємстві, а 7 лютого 2008 року о 2 год. в м. Світловодську з його вини сталася пожежа, в результаті якої було знищено автомобіль Renault AE 430, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а також грошові кошти підприємства.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 червня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 4 листопада 2010 року у позові відмовлено.

У касаційній скарзі приватне підприємство "Автопарк" порушує питання про скасування судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові, з чим погодився апеляційний суд, суд першої інстанції виходив із того, що суду не надано належних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_3 у заподіянні матеріальної шкоди.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 з 1 липня 2007 року працював на посаді водія автомобіля в приватному підприємстві "Автопарк" м. Теплик, Вінницької області.

18 січня 2008 року відповідно до заявок № 4/7 та № 4/8 водій ОСОБА_3 на автомобілі Renault AE 430, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та водій ОСОБА_4 на іншому вантажному автомобілі відбули у відрядження до м. Москви Російської Федерації. Звідти вони прибули до м. Санкт-Петербургу, де отримали дві заявки на перевезення вантажу до м. Києва. Після розвантаження в м. Києві водій ОСОБА_3 отримав грошові кошти у сумі 3400 доларів США, як оплату ПП "Автопарк" за здійснені вантажні перевезення.

З м. Києва автомобілі прибули до м. Світловодська для завантаження сиру з Світловодського сиркомбінату.

7 лютого 2008 року о 1 год. 30 хв. ночі в м. Світловодську сталася пожежа в результаті якої було знищено автомобіль Renault AE 430, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, технічний паспорт на автомобіль та пошкоджено напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та документи на нього, які були власністю ПП "Автопарк". Згідно розрахунків вартість складає 114 830 грн. 40 коп., а також 33568 грн. 55 коп. виручки отриманої, як оплату ПП "Автопарк" за здійснення вантажних перевезень.

Згідно з актом про пожежу від 7 лютого 2008 року причиною пожежі є вибух газового балону в кабіні водія ОСОБА_3

Відповідно до акту службового розслідування пожежі автомобіля Renault Magnum 1997 року, від 12 лютого 2008 року, встановлено, що пожежа автомобіля сталася з вини водія ОСОБА_3, так як він знаходився в нетверезому стані і не прийняв мір до забезпечення пожежної безпеки автомобіля.

У довідці № 567 від 7 квітня 2009 року вказується на те, що причиною пожежі став вибух балону (пропан) у кабіні водія внаслідок порушення умов експлуатації балону водієм автомобіля.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В порушення зазначеної статті суди неналежно оцінили докази щодо наявності вини ОСОБА_3 у виникненні пожежі та його нетверезого стану та не вказали чому саме відхиляють відповідні докази.

З матеріалів справи вбачається, що 6 лютого 2008 року ОСОБА_3 разом з водієм ОСОБА_4 вживав спиртні напої (а.с. 9).

Відповідно до ст. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" при розгляді справ за позовами про покладення повної матеріальної відповідальності за п. 4 ст. 134 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації працівником, який знаходився у нетверезому стані, судам необхідно враховувати, що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Даній обставині суди не надали належної оцінки, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Автопарк" задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 листопада 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.