Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання державних актів на право власності на землю і договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_9, представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_10 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2010 року,

У квітні 2009 року Закрите акціонерне товариство (далі – ЗАТ) "Мукачівський лісокомбінат" звернулося до суду з позовом до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання державних актів на право власності на землю і договорів купівлі-продажу та дарування недійсними.

Позивач зазначав, що в користуванні ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" знаходилася земельна ділянка площею 16,8599 га, яка відповідала своєму цільовому призначенню та використовувалася під будівлі цілісного майнового комплексу. За весь період користування земельною ділянкою, товариство належним чином сплачувало і сплачує земельний податок.

26 листопада 2007 року Чинадіївською селищною радою Мукачівського району Закарпатської області було прийнято рішення № 359 "Про припинення права користування земельними ділянками", яким припинено право користування ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" частинами земельної ділянки прощами 0,8599 га, розташованою за будівлею столової-кафе-магазин в АДРЕСА_1 та 2,0 га, розташованою за прохідною № 2 у АДРЕСА_1.

Наступним рішенням цієї селищної ради від 26 листопада 2007 року № 361 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дано згоду на передачу кожному у власність по земельній ділянці площами 1,0 га, розташованих за прохідною № 2 у АДРЕСА_1, а ОСОБА_11 – земельну ділянку площею 0,8599 га, розташовану за будівлею столової-кафе-магазин в АДРЕСА_1.

6 листопада 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було видано державні акти на право власності на указані земельні ділянки.

За договорами купівлі-продажу від 28 січня 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відчужили належні їм земельні ділянки ОСОБА_9, а ОСОБА_11 подарував належну йому земельну ділянку за договором дарування дружині ОСОБА_8

Оскільки рішенням Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 3 березня 2009 року за протестом прокурора скасовано рішення № 359 від 26 листопада 2007 року, ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" просило суд визнати рішення цієї селищної ради від 26 листопада 2007 року № 361 незаконним і скасувати це рішення, державні акти на спірні земельні ділянки, а також зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок і договір дарування визнати недійсними.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 квітня 2010 року в позові відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2010 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 26 листопада 2007 р. № 361 "Про надання згоди на передачу земельних ділянок у власність громадян та дозволу на розробку проектів їх відведення" стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, рішення цієї селищної ради від 23 жовтня 2008 року про передачу земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_6 ОСОБА_7 і ОСОБА_11 визнані недійсними; державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 6 листопада 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, визнано незаконними та скасовано; договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 28 січня 2009 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_9, договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 28 січня 2009 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_9, та договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_8, визнано недійсними.

У касаційній скарзі ОСОБА_9, представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_10 просять рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач указує на те, що рішення апеляційного суду, на його думку, є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові, місцевий суд дійшов висновку про те, що ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" у встановленому ст. 125 ЗК України права користування спірними земельними ділянками не набуло, а тому не може порушувати питання про його захист.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач правомірно користувався спірною земельною ділянкою ще з 1985 року, а тому оспорюванними рішеннями, державними актами та правочинами зачіплюються його права.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до вимог чч. 1 і 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Частиною 1 ст. 125 ЗК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 цієї статті право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Саме після такої реєстрації, як зазначено в ст. 18 Закону України від 6 жовтня 1998 року "Про оренду землі", цей договір набуває чинності.

Під час вирішення справи місцевим судом установлено, що виконавчим комітетом Мукачівської районної ради народних депутатів у 1985 році закріплено за Мукачівським лісокомбінатом селища Чинадієве Мукачівського району в безстрокове і безоплатне користування 35,40 га землі для розміщення виробничих будівель та видано державний акт на право користування землею.

У 1995 році в процесі реорганізації Мукачівського лісокомбінату селища Чинадієво Закарпатської області було утворено ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат", яке зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та реорганізацій України як юридична особа 28 грудня 1995 року з отриманням свідоцтва про державну реєстрацію.

На підставі рішення виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради № 189 від 29 жовтня 2003 року ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" оформляє право колективної власності на цілісний майновий комплекс Мукачівського лісокомбінату, розміщений по АДРЕСА_1 та отримує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області 9 грудня 2006 року "Про передачу земельних ділянок в оренду" ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 16,8911 га в АДРЕСА_1 для обслуговування майнового комплексу лісокомбінату. Пунктом 2 цього рішення рекомендовано організаціям, що мають відповідні дозволи (ліцензії) оформити документи, які посвідчують право оренди вказаної земельної ділянки, розмір орендної плати, розрахований відповідними організаціями подати на затвердження селищній раді.

На час розгляду цієї справи ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" договір оренди вказаної земельної ділянки (площею 16,8911 га в АДРЕСА_1 для обслуговування майнового комплексу лісокомбінату) з відповідною радою не укладено, інших правовстановлюючих документів, оформлених у визначеному законом порядку, які б посвідчували право на використання цієї земельної ділянки, позивач не має.

Встановивши зазначене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" в розумінні ст. 125 ЗК України не набув права на користування спірною земельною ділянкою, тому й відсутні правові підстави для задоволення його позову.

Апеляційний суд в порушення вимог ст.ст. 213, 214 і 303 ЦПК України встановлені місцевим судом факти не спростував та, ґрунтуючись на тих самих доказах, не визначився з характером спірних правовідносин та дійшов помилкового висновку про порушення спірними рішеннями, державними актами, договорами купівлі-продажу та дарування земельних ділянок прав ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат".

За таких обставин місцевий суд встановивши повно і всебічно обставини справи й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення.

Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336 і 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_9, представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_10 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2010 року скасувати, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 квітня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.