Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року
м. Київ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Чернігівської області (rs11567994) ) ( Додатково див. рішення Деснянського районного суду м. Чернігова (rs10294876) )
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Кафідової О.В.,
Євграфової Є.П., Мартинюка В.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" про стягнення суми банківського вкладу, відсотків, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором банківського вкладу в розмірі 1582, 86 доларів США, зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити відсотки за період з 14 липня 2009 року по день видачі вкладу та штраф з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від затриманої суми за кожен день затримки, а також моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що строк дії договору банківського вкладу закінчився, проте відповідач, незважаючи на його вимогу про повернення грошових коштів у зв'язку із закінчення строку дії договору банківського вкладу, вклад не повернув.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" на користь ОСОБА_3 1899, 19 доларів США заборгованості за договором банківського вкладу, вирішено питання щодо судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 4 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання нарахувати і сплатити відсотки по банківському вкладу та стягнення з ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" на користь ОСОБА_3 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Позовні вимоги в цій частині задоволено, зобов'язано ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" нарахувати і виплатити відсотки за договором банківського вкладу з 14 липня 2009 року по 08 червня 2010 року. Стягнуто з ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" на користь ОСОБА_3 240 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез" порушує питання про скасування рішення апеляційного суду, залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконав умови договору, не повернув ОСОБА_3 частину вкладу у зв`язку з відсутністю необхідної суми коштів через фінансову кризу. Пунктом 5.1 договору було передбачено штраф з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від затриманої суми за кожний день затримки. Розрахунок штрафу (по день введення мораторію) був відповідачем наданий і позивач проти цієї суми не заперечував. Виходячи з цих обставин, судом першої інстанції було стягнуто суму вкладу та штраф по день введення мораторію, а в задоволенні вимог про стягнення штрафу після введення мораторію та відсотків за користування коштами упродовж всього часу прострочення – відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про зобов`язання нарахування і виплати відсотків упродовж всього часу прострочення та постановляючи в цій частині нове рішення про задоволення вимог, апеляційний суд виходив із змісту договору, за яким відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного від дня надходження вкладу у банк і до дня, який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.
Проте, з таким висновком суду безспірно погодитись не можна.
Встановлено, що договір між сторонами укладено 7 липня 2008 року, строк дії договору – до 13 липня 2009 року. Дія договору банківського вкладу сторонами не продовжувалась. За несвоєчасне виконання зобов`язань у договорі передбачено відповідальність у вигляді штрафу.
Однією із істотних умов договору є строк дії договору, який сторонами був чітко обумовлений. За порушення виконання зобов`язання у цей строк договором передбачено відповідальність у вигляді штрафу, а сплата відсотків поза договором в договорі передбачена не була. Стягнення відсотків за користування вкладом, в той час як розмір цих відсотків і строки їх виплати передбачені договором, поза дією договору не передбачена ні договором, ні діючим законодавством. Фактично рішенням апеляційного суду дію договору продовжено.
Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог про зобов`язання нарахувати і виплатити відсотки за користування коштами упродовж всього часу прострочення, оскільки таке нарахування поза дією договору цим договором не передбачено.
Наведене свідчить, що рішення апеляційного суду в частині стягнення відсотків за користування коштами упродовж всього часу прострочення постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню а рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" задовольнити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 жовтня 2010 року скасувати, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 липня 2010 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Пшонка М.П.
Судді:
Гончар В.П.
Євграфова Є.П.
Кафідова О.В.
Мартинюк В.І.