Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Пшонки М.П.,

суддів: Гончара В.П., Кафідової О.В.,

Євграфової Є.П., Мартинюка В.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування коштів за невиконаним замовленням про виготовлення меблів та відшкодування моральної шкоди та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною, та стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2010 року,

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому зазначив, що 09 грудня 2008 року відповідач прийняв від нього замовлення на виготовлення кімнатних меблів - кухні, стінки, кімнатного столу, прихожої, спальні та матрацу. Цього ж дня було проведено письмове оформлення замовлення. При укладенні угоди про виготовлення меблів та оформленні заказу між ними було обумовлено, що замовлені меблі будуть встановлені виробником в його квартирі АДРЕСА_1 Така умова була окремо обумовлена, оскільки виготовник меблів мав спеціальний транспорт для їх перевезення та мав відповідних спеціалістів. Крім цього, вартість їх доставки до місця встановлення та, власне, саме встановлення входило у вартість оплачених ним меблів.

Під час прийняття замовлення було оговорено всі істотні його умови-комплектність та вид меблів, їх розмір, матеріал та його колір, термін виготовлення. Повна вартість замовлення - 32 850 грн. та сума авансу - 26500 грн. Після цього він передав ОСОБА_4 аванс, а відповідач, заповнивши власноручно замовлення, підписавши та завіривши печаткою, видав замовлення йому.

Оскільки у встановлені терміни замовлення не було виконане, починаючи з 26 лютого 2009 року, він почав цікавитись у виконавця причинами невиконання замовлення, через певний час, приблизно в середині травня 2009 року відповідач привіз до його помешкання кухню, а всередині червня 2009 року прихожу та спальню і провів встановлення вказаних меблів. Після цього, виявивши невідповідність виконаного замовлення при виготовленні прихожої та спальні тому, що він замовляв він запропонував відповідачу забрати вказані меблі, а йому виготовити такі як він замовляв або ж повернути гроші. Ще через приблизно 7-10 днів, відповідач забрав прихожу та спальню і до цього часу не виконав замовлення і не повернув йому гроші. Внаслідок невиконання умов замовлення по виготовленню меблів йому завдано моральну шкоду. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду 23355 грн., 36 коп., та моральну шкоду у розмірі 6000 грн.

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що 09 грудня 2009 року між ним та відповідачем було укладено усну угоду на виготовлення меблів. Вказана угода укладалася по місцю знаходження офісного приміщення, а виготовлення меблів проводилось у виробничому приміщенні, яке знаходиться поАДРЕСА_2 працівниками вказаного підприємства за тією самою адресою. При укладанні усної угоди з позивачем на виготовлення меблів, було оговорено всі істотні умови угоди - комплектність та вид меблів, їх розмір, матеріал та його колір. Термін виготовлення, повна вартість замовлення - 32850 гривень та сума авансу - 26500 гривень та інші умови договору, які зазначені в замовленні. Ним оформлялося замовлення 09 грудня 2008 року на виготовлення меблів без укладення письмової угоди. Після внесення авансу в сумі - 26500 гривень позивачем, було своєчасно розпочате виготовлення меблів, що відповідає вимогам ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів". Відповідачу, працівниками у погодженні строки виконання заказу в травні 2009 року було привезено і встановлено в його помешканні виготовленні меблі - кухню, а також прихожу і спальню. Доставка не включалась у вартість меблів, згідно умов договору, оскільки оплата за доставку не проводилась позивачем, що підтверджує самим виписаним заказом, в якому вказано, що додатковою послугою являється тільки установка меблів. 15 травня 2009 року в помешканні відповідача було встановлено меблі - виготовлена кухня, і відповідачем сплачена вартість матрацу у сумі 1280 грн.

20 травня 2009 року в помешканні відповідача було доставлено і встановлено меблі - прихожа та спальня, при цьому йому було повідомлено, що йому буде необхідно провести доплату в сумі - 5070 грн. за виготовлення меблів згідно умов усної угоди, а також оплати за доставку і установку всіх меблів в тому числі, виготовленої мебельної стінки, кімнатного столу та матрацу, щоб доставити і установити виготовлену мебельну стінку, комп'ютерний стіл, матрац, на що заперечень від відповідача не було.

Після чого через 7 днів, а саме 27 травня 2009 року, була привезена на автомобілі до помешкання відповідача в розібраному вигляді для встановлення, мебельна стінка, комп'ютерний стіл, матрац. Відповідач відмовився від встановлення мебельної стінки і заявив, що він відмовляється від виготовлених меблів. Просив визнати угоду від 09 грудня 2008 року між ним на відповідачем по виготовленню меблів дійсною та стягнути з відповідача, заборгованість в сумі 5070 грн.

Рішенням Яготинського районного суду від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 23 355, 36 грн. та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В позові ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові ОСОБА_3 відмовлено, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано договір на виготовлення меблів від 9 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладеним. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість по договору від 9 грудня 2008 року у розмірі 5070 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що, отримавши заказ на виготовлення меблів та авансовий платіж, ОСОБА_4 не виготовив меблі (за виключенням кухні) у встановлений термін, тобто до 25 лютого 2009 року, як це зазначено у замовленні (а.с.7), а ті меблі, які він виготовив та доставив замовнику, не відповідали тому зовнішньому вигляду та розмірам, які замовляв ОСОБА_3, у зв`язку з чим останній відмовився від меблів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, відмовляючи у позові ОСОБА_3 та задовольняючи позов ОСОБА_4, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами було укладено договір підряду, а ОСОБА_3 не навів істотних недоліків згідно цього договору, в чому полягає порушення його права. На думку суду, ОСОБА_3, як замовник, мав негайно повідомити підрядника про недоліки у виконаній роботі з метою їх усунення, проте не зробив цього.

З такими висновками суду безспірно погодитись не можна.

Так, апеляційним судом не звернуто уваги на пояснення ОСОБА_3 про те, що після поставки меблів зі значним порушенням терміну він звернув увагу ОСОБА_4 на недоліки меблів, а саме: не дотримано розмір меблів, погана їх стійкість, недоукомплектованість тощо, однак ці недоліки так і не було усунуто, а через тиждень ОСОБА_4 меблі забрав і до теперішнього часу не повернув ні кошти, ні меблі. Таким чином, у ОСОБА_4 залишились і меблі, крім кухні, і отриманий аванс у розмірі 26500 грн.

Частина 1 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Згідно п. 15 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" недолік – це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Встановлено, що сторонами чітко було обумовлено комплектність та вид меблів, їх розмір, матеріал та його колір, що підтверджується відповідними схемами (а.с.9-14). ОСОБА_3 було виявлено невідповідність виготовлених меблів його замовленню, тобто недоліки виготовлених меблів. Оскільки на вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_4 ці недоліки усунуто не було, то ОСОБА_3 мав право вимагати повернення його коштів, крім вартості встановленої кухні, з огляду на те, що меблі залишились у ОСОБА_4, на що судом апеляційної інстанції уваги звернуто не було.

Наведене свідчить про те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.