Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Калуське автотранспортне підприємство", третя особа - управління Пенсійного фонду України в м. Калуші, про визнання незаконними дій та зобов’язання видати пільгову довідку за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2010 року,

У травні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 26 січня 1982 року до 25 квітня 1994 року працював водієм першої автоколони Калуського АТП. В його обов'язки входило здійснення маршрутних перевезень по м. Калушу. У зв'язку з виходом на пенсію він звернувся до УПФ в м. Калуші про призначення пенсії на пільгових умовах, однак йому було в цьому відмовлено, оскільки його робота як водія міського транспорту не підтверджена . У зв’язку з цим просив визнати дії незаконними та зобов’язати відповідача видати пільгову довідку про роботу водієм міського пасажирського транспорту в період роботи з 26 січня 1982 року до 25 квітня 1994 року із зазначенням в ній його спеціальності, кваліфікації посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 16 липня 2010 року позов задоволено. Визнано незаконними дії ВАТ "Калуське автотранспортне підприємство" в частині відмови у видачі ОСОБА_6 пільгової довідки про роботу водієм міського пасажирського транспорту в період роботи з 26 січня 1982 року до 25 квітня 1994 року .

Зобов’язано ВАТ "Калуське автотранспортне підприємство" видати ОСОБА_6 пільгову довідку про роботу водієм міського пасажирського транспорту в період роботи з 26 січня 1982 року до 25 квітня 1994 року, із зазначенням в цій довідки його спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (637-93-п) , у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Судом першої інстанції установлено і це вбачається з копії трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_6, що позивач в період часу з 26 січня 1982 року до 25 квітня 1994 року працював водієм міського пасажирського транспорту в Калуському АТП (а.с. 4-18).

З довідки № 052 від 15 квітня 2010 року, виданої ВАТ "Калуське АТП", вбачається, що ОСОБА_6 працював водієм в ДП Калуське АТП -08022" з 26 січня 1982 року по 25 квітня 1994 року (а.с. 19).

Як видно з копій наказу № 221-к 1984 року за культурне обслуговування пасажирів на маршруті "НБМР-швейно-Галантарейна фабрика" водію автоколони ОСОБА_6 оголошено подяку та премійовано на 25 % (а.с. 20-21);

З копії наказу № 106-к від 1989 року вбачається, що ОСОБА_6 нагороджено грошовою премією з фонду матеріальних подяк (а.с. 23);

З копії наказу № 59-к від 26 квітня 1990 року вбачається, що ОСОБА_6 оголошено подяку (а.с. 25-26);

Та із копії наказу № 70-к від 1991 року ОСОБА_6, занесено на дошку пошани і оголошено подяку (а.с 27).

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснили, що дійсно працювали з ОСОБА_6 в першій автоколоні і що він здійснював перевезення по місту Калушу.

Відповідно до ст. 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) , визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) .

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудові книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію.

Крім цього, відповідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (z0110-93) , у п. 2.7 зазначено, що у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу та п. 2.14 зазначено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових

умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу,

виданого за результатами атестації робочих місць, і має

відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій,

посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне

забезпечення.

Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленими обставинами справи й скасоване апеляційним судом помилково .

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2010 року скасувати, рішення Калуського міськрайонного суду від 16 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.