Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Кузнєцова В.О., Ткачука О.С.,

Сімоненко В.М., Штелик С.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування рішення третейського суду, за касаційними скаргами: прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року,

У грудні 2009 року прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області звернулася до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що постійно діючим третейським судом при асоціації "Захисники правопорядку" розглянуто справу № 12-91/08 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Комунальне підприємство Центральний ринок" про визнання права власності, за зустрічним позовом ТОВ "Комунальне підприємство Центральний ринок" до ОСОБА_5 про визнання права власності. Рішенням вказаного третейського суду від 29 грудня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено, зустрічний позов ТОВ "Комунальне підприємство Центральний ринок" задоволено. Визнано за ТОВ "Комунальне підприємство Центральний ринок" право власності на нерухоме майно з урахуванням самовільно побудованого та переобладнаного, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію. Зобов’язано комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ТОВ "Комунальне підприємство Центральний ринок" право власності на спірне нерухоме майно. Вказував, що рішення третейського суду ухвалено з порушенням вимог законодавства щодо прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів та реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2010 року заяву прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 46 ЦПК України.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року у задоволенні заяви прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області відмовлено.

У касаційних скаргах прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2009 року визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 (923-2008-п) , якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області, в інтересах якої до суду звернувся прокурор, не є особою, якій надано повноваження органу виконавчої влади з прийняття в експлуатацію об'єктів завершеного будівництва відповідно до чинного законодавства, тому не має права на оскарження рішення третейського суду.

Проте з таким висновком погодитися не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Згідно з п. 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) , державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1434 (1434-2006-п) , інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

Згідно з п. 3 вказаного положення основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 (923-2008-п) , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до п. 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (923-2008-п) інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суди посилалися на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2009 року постанову Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 (923-2008-п) визнано незаконною та скасовано.

Проте судами не враховано, що вказана постанова Окружного адміністративного суду скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року, тобто постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 (923-2008-п) була чинною на момент ухвалення рішення судом першої інстанції та розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з підстав, передбачених ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Звертаючись до суду із заявою, прокурор Дніпропетровської області просив скасувати рішення третейського суду на підставі пп. 1, 2 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом (1701-15) , для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України (254к/96-ВР) одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст. 55 Конституції України).

Ураховуючи положення ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та ст. 17 ЦПК України третейський суд як недержавний орган за цим Законом (1701-15) має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких крім цих осіб, сторонами є інші особи, яки не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов’язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Вказаних положень Закону суди не врахували, взагалі не дослідили третейську угоду, яка в матеріалах справи відсутня.

У своєму рішенні третейський суд зазначив загальну норму набуття права власності, а саме ст. 328 ЦК України.

Перевіряючи рішення третейського суду за заявою прокуратури Дніпропетровської області, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги, що стаття 331 ЦК України, яка регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення права на таке майно на підставі рішення суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.