Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Лисичанська кредитна спілка" (далі – КС "ЛКС") до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 5 жовтня 2010 року,

КС "ЛКС" звернулася до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором та договором поруки, посилаючись на неналежне виконання обов’язків .

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від

19 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від

5 жовтня 2010 року, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4,

ОСОБА_5 на користь КС "ЛКС" забогованість за кредитним договором та судові витрати, усього на суму 8 546,11 гривень .

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи спростовуються наступним.

Згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, вчинено дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов’язків, тому недодержання письмової форми правочину не може мати наслідком його нікчемність.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Позивач звернувся з вимогою до поручителя шляхом звернення до суду з позовом, тому суд вважає, що кредитор вчасно звернувся з вимогою до поручителя і договір поруки не є припиненим.

Доводи скаржниці про те, що пеня повинна обраховуватись із суми 4 905 гривень спростовуються карточкою платежів, із якої вбачається, що 95 гривень ОСОБА_4 було сплачено в якості погашення відсотків за користування кредитом, тому тіло кредиту не зменшилося та пеню позивачем обраховано правильно (а.с. 6).

Доводи скаржниці про порушення судом норм процесуального права не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних рішень, оскільки, відповідно до ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 5 жовтня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.