розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності. З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд неповно з"ясував обставини справи, не звернув увагу на всі їх доводи і докази та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального закону. Апелянт вважає, що фізичні особи - боржники за електроенергію, в яких, починаючи з 24.11.2009 року, минув строк позовної давності щодо їх заборгованості перед ВАТ "Донецькобленерго", повинні сплатити податок з безоплатно отриманих послуг по електропостачанню та до 1 квітня 2010 року подати річну податкову декларацію до податкового органу за місцем свого проживання, в якій відобразити всю суму такої заборгованості. На думку апелянта, якщо відповідачем не було сплачено податку з суми заборгованості за якою минув строк позовної давності, це можна розцінювати, як дії, що свідчать про визнання особою цієї заборгованості. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача просив скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.

Відповідачка у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, звернулася з заявою про розгляд справи в її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно особового рахунку, відкритого на підставі заяви відповідача, через приєднану мережу надавалася електрична енергія. Відповідно до акту звірки розрахунків та довідки наданої позивачем, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачував надані послуги. Сума боргу за період з 01.12.2005 року по 09.12.2008 року складає 1676, 85 грн., сума нарахованої інфляції за весь час прострочення платежу складає 511, 44 грн., 3 % річних від простроченої суми - 151, 47 грн.. Позивач звернувся за захистом порушеного права 16 жовтня 2012 року щодо стягнення заборгованості за період з 01.12.2005 року по 09.12.2008 рік.

Представник відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції просив застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 2-4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перевіряючи доводи апелянта апеляційний суд дійшов висновку щодо їх безпідставності, оскільки статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Довід апелянта щодо несплати боржником податкових зобов'язань не спростовує висновків суду та не є підставою для переривання перебігу строку позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України. Апелянтом не надано жодного доказу щодо вчинення боржником дій, які б свідчили про визнання ним свого боргу.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року (далі - Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Згідно п. 5 ч. 3 ст. 21 Закону споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону виробник має право: вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців. Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач в період з 1.12.2005 року по 9.12.2008 року не своєчасно та не в повному обсязі оплачував надані послуги електропостачання і його борг складає 1676 грн. 85 коп. При цьому суд дійшов правильного висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права він дізнався 9.12.2008 року, а до суду звернувся лише 16 жовтня 2012 року. Суд правильно застосував строк позовної давності до заявлених позивачем вимог, оскільки представник відповідача до ухвалення судом рішення по даній справі зробив заяву про застосування вказаного строку.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.