розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 серпня 2012 року ухваленого за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання

В липні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання в розмірі 10006 грн.28 коп., посилаючись на те, що відповідач є споживачем теплової енергії за адресою АДРЕСА_1, але своїх зобов'язань по щомісячній оплаті наданих їй послуг з теплопостачання не виконує.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» 10006 грн.28 коп. в рахунок погашення заборгованості за надані послуги централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.01.2001 року по 31.05.2012 року та 214 грн.60 коп. сплаченого судового збору, а всього 10220 грн.88 коп.

Ухвалою того ж суду від 19.10.2012 року заява відповідачки про перегляд зазначеного заочного рішення залишена без задоволення.

ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Зокрема зазначила, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про день і час слухання справи, не направив на її адресу копію позовної заяви з доданими до неї документами, чим позбавив її права на участь в судовому засіданні та надання своїх заперечень і доказів, якими підтверджується, що вона за місцем свого проживання з 15.05.2008 року не користується послугами позивача, оскільки її квартира АДРЕСА_1 відключена від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення і гарячої води, про що складено акт. Крім того просила врахувати строк позовної давності.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав в ній зазначених.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги не визнала, просила скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія судів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки, а її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України встановлені наслідки спливу позовної давності, а саме сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судом встановлено, що згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1, відповідач є абонентом ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»і користується послугами з централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач житла повинен своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відповідач є споживачем послуг теплопостачання, а тому зобов'язана оплачувати надані їй позивачем послуги.

Разом з тим, при розрахунку заборгованості суд не звернув уваги на те, що вона обрахована за період з 01.01.2001 року по 31.05.2012 року, тобто за межами трирічного строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду лише 18.07.2012 року і не заявляв клопотання про поновлення такого строку.

Відповідачка, яка не приймала участі в розгляді справи місцевим судом, заявила про застосування позовної давності як у заяві про перегляд зазначеного заочного рішення, так і в апеляційній скарзі.

В зв'язку з чим, застосування позовної давності було необхідним, а стягненню підлягала заборгованість лише за період з липня 2009 року по травень 2012 року, на що відповідачка обґрунтовано вказує в апеляційній скарзі.

За таких обставин, відповідно до п.1,4 ст. 309 ЦПК України, оскаржене рішення підлягає зміні в частині розміру стягнення заборгованості, шляхом її зменшення з 10006 грн.28 коп. до 6170 грн.55 коп.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального права, а тому не підлягає повному скасуванню.

Відповідно до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінбудархітектури № 4 від 22.11.2005 року (z1478-05) , відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника жилого будинку або уповноваженої їм особи, представника виконавця послуг та власника або наймача квартири. Після закінчення робіт складається акт про відключення, який подається відповідній комісії для затвердження і є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

З підстав наведеного, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що вона не отримувала послуг з теплопостачання, в зв'язку з відключенням її квартири від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення, про що складено акт, оскільки таке відключення проведено без дотримання зазначеного порядку.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28.08.2012 року в частині стягнення заборгованості за надані послуги централізованого опалення змінити, зменшивши розмір таких стягнень з 10006 грн.28 коп. до 6170 грн.55 коп.

У решті вказане рішення суду залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.