Справа № 22ц-2532/2012р. 

Головуючий у першій інстанції Гапонов Д.Ю.

категорія 46 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.

колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Водяхіної Л.М.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.,

при секретарі - Івченко М.О.,

за участю відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 17 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила суд, стягнути з відповідача 16500 грн., що становлять вартість Ѕ частки автомобіля, який є спільною сумісною власністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перебування шлюбі з відповідачем, сторонами по справі було придбано автомобіль НОМЕР_1, вартість якого складає 33000 грн.54 коп. Наведений автомобіль відповідач продав, грошову компенсацію позивачу не виплатив.

рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 17 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити її позовні вимоги, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 2006 року по 02 квітня 2010 року.

З рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 22 березня 2010 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був розірваний.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що подружжя ОСОБА_3 у період шлюбу на взяті у ОСОБА_7 у борг гроші придбали автомобіль, котрий у зв'язку з неможливістю відшкодувати борг, переданий наймодавцю.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.

Відповідно до змісту ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), а за ст.69 того ж Кодексу, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Матеріалами справи підтверджується, що у період шлюбу 11 серпня 2008 року сторони придбали автомобіль НОМЕР_1.

22 березня 2010 року сторони розірвали шлюб, однак, як вказано у позові та встановлено у рішенні суду, сторони зупинили сумісне проживання з січня 2009 року.

02 червня 2009 року, відповідач надав ОСОБА_7 довіреність на продаж автомобілю, котрий 26 грудня 2009 року був проданий ОСОБА_8.(а.с.72).

20 березня 2010 року ОСОБА_8, котра у теперішній час є дружиною ОСОБА_3 (з 16 жовтня 2010 року), видала йому довіреність на право користування, обслуговування та ремонт спірного автомобілю.

У відповідності з частинами 1,3 ст. 65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на укладення такої угоди повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку.

Отже, оскільки майно належить обом з подружжя на праві спільної сумісної власності (співвласники), розпорядження ним повинно відбуватись за їх спільною згодою. Для укладення одним із подружжя договору стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути письмовою.

Як вбачається з довіреності на продажу автомобілю (а.с.72), згода дружини відсутня, однак відповідачу нотаріусом булі роз'яснені положення статей 63- 65 Сімейного кодексу України про право подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

У зв'язку з викладеним, доводи відповідача про те, що автомобіль був переданий у рахунок боргового зобов`язання не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки у борговій розписці, відсутня підпис колишньої дружини відповідача - позивачки по справі - ОСОБА_6 Крім того, своєї згоди на продаж автомобілю придбаного у період браку вона не давала.

Крім того, у випадку продажу сумісно - набутого майна, без згоди супруга при розділі сумісно - набутого майна, позивачка має право на Ѕ частку вартості майна.

Вартість автомобілю НОМЕР_1 підтверджується висновком №144 експертного авто товарознавчого дослідження від 22 квітня 2010 року та складає 29391 грн. (а.с.197).

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, та вважає їх обґрунтованими.

У відповідності з пунктом 3 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, на підставі п.3 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 17 травня 2012 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 п. 2 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 17 травня 2012 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 Ѕ частки автомобілю НОМЕР_1, у сумі 14695 грн. 50 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовій збір у сумі 321 грн. 90 коп.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.