розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2012 року,

У липні 2012 року Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 22 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №541/1С на суму 10 000 грн. зі сплатою 3% річних строком до 01 грудня 2011 року для газифікації індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. Того ж дня у забезпечення виконання грошового зобов'язання між сторонами укладений договір поруки. У зв'язку з тим, що відповідачі свої зобов'язання по кредитному договору виконали не в повному обсязі, станом на 03 липня 2012 року утворилася заборгованість в сумі 21 309,37 грн., яку просили стягнути.

рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за нарахованими процентами в сумі 58,81 грн. та судовий збір в сумі 59 грн.; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі надіслав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити та задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що відповідачі своєчасно і в повному обсязі не виконували свої грошові зобов'язання по кредитному договору, тому утворилась заборгованість, в тому числі і по погашенню кредиту. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішенням суду від 18 травня 2011 року стягнута лише поточна сума заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 22 липня 2008 року між Кримським республіканським Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №541/1С на суму 10 000 грн. зі сплатою 3% річних строком до 01 грудня 2011 року для газифікації індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1

Того ж дня у забезпечення виконання договору між Кримським республіканським Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений договір поруки №530/08.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно з вимогами закону або договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх договірних зобов'язань станом на 01 жовтня 2010 року утворилася заборгованість в сумі 5 746,98 грн., яку позивач просив стягнути, звернувшись до суду у жовтні 2010 року.

При цьому, у позовній заяві було зазначено, що заборгованість у сумі 5 746,98 грн., складається із заборгованості: за основним боргом - 4 635, 68 грн.; за процентами - 59,68 грн.; неустойки за просрочку строків погашення кредиту та сплати процентів - 628,62 грн.; неустойки за просрочку строку страхування майна, переданого у заставу - 141 грн., неустойку за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту - 141 грн.; неустойки за ненадання документів, які підтверджують фінансовий стан сім'ї наймодавця та поручителя - 141 грн.

рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 18 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 08 травня 2012 року, з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 2 711,21 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду про стягнення заборгованості по кредитному договору виконано лише 26 вересня 2012 року.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору у зв'язку з неналежним його виконанням за період з 01 жовтня 2010 року по 03 липня 2012 року ( день звернення з позовом до суду).

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідачів за користь Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованості за процентами у сумі - 58,81 грн.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволені позову про стягнення заборгованості за основним боргом - 2 229,26 грн., комісії - 8 440,70 грн., неустойки за просрочку строків сплати комісії - 4 585,14 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у відповідачів заборгованості за основним боргом, колегія суддів не приймає.

рішення суду від 18 травня 2011 року, яким стягнута заборгованість по кредитному договору у сумі 2 711,21 грн., позивачем не оскаржено.

При цьому, як зазначено у рішенні, у відсутність конкретного розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 01 жовтня 2010 року, судом першої інстанції заборгованість визначена у відповідності до платіжного календаря.

Тому, доводи апеляційної скарги, про те, що зазначеним рішенням стягнута поточна заборгованість є припущенням.

При цьому, враховуються пояснення представника позивача у судовому засіданні апеляційного суду про те, що при умові погашення суми, стягнутої рішенням суду, відповідачами своєчасно, а не 26 вересня 2012 року, кредитний договір вважався б виконаним.

Тому колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позовних вимог щодо наявності заборгованості по кредитному договору в частині основного боргу та відсутності правових підстав для її стягнення.

Враховуючи, що кредитним договором не передбачено нарахування комісії, вимоги про стягнення заборгованості по комісії та неустойки за прострочення строків сплати комісії задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 при подачі заяви про надання кредиту погодилась зі сплатою комісії є неспроможними.

З огляду на наведене, висновок суду про відмову у задоволені позову про стягнення неустойки за прострочення строків сплати комісії з підстав пропуску строку звернення до суду є помилковим, а тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволені позову з інших підстав: за недоведеністю обов'язку боржника по кредитному договору щодо сплати комісії.

Що стосується вимог про стягнення неустойки за просрочку строків погашення кредиту та сплати процентів; неустойки за просрочку строку страхування майна, переданого у заставу; неустойки за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту; неустойки за просрочку строку надання щорічної фінансової звітності, суд дійшов помилкового висновку про застосування положень ст. 258 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу.

Зобов'язання по кредитному договору виконані 26 вересня 2012 року, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню внаслідок неналежного виконання боржниками обов'язків по погашенню грошових обов'язків у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором: неустойки, у відповідності до ч.2 ст. 258 ЦК України за період з 01 липня 2011 року по 13 липня 2012 року: за просрочку строків погашення кредиту та сплати процентів - 5 440,46 грн.; за просрочку строку страхування майна, переданого у заставу - 277 грн., за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту - 277 грн., за просрочку строку надання щорічної фінансової звітності - 1 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 304 п.1, 307, 309 ч.1 п.4, ч.2, 313 п.1,314, 316, 317, 319 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

Апеляційну скаргу Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі задовольнити частково.

рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволені позову про стягнення неустойки: за просрочку строків погашення кредиту та сплати процентів; за просрочку строків сплати комісії; за просрочку строку страхування майна, переданого у заставу; за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту; за просрочку строку надання щорічної фінансової звітності та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість по кредитному договору: неустойку за просрочку строків погашення кредиту та сплати процентів за період з 01 липня 2011 року по 13 липня 2012 року у сумі - 5 440,46 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок гривень сорок шість копійок); неустойку за просрочку строку страхування майна, переданого у заставу - 277 грн. (двісті сімдесят сім гривень); неустойку за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту - 277 грн. (двісті сімдесят сім гривень); неустойку за просрочку строку надання щорічної фінансової звітності- 1 грн. (одна гривня).

Відмовити Кримському республіканському Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі у задоволені позову про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неустойки за просрочку строків сплати комісії з інших підстав.