розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 05 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ спільного нерухомого майна, -

В листопаді 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення ідеальних часток у сумісній власності та визначення права власності. Посилались на те, що позивачам разом з відповідачем на підставі свідоцтва про право власності за № 636 від 29.07.2005 року вказана вище спірна нежитлова будівля, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності. Відповідно до договору про визначення часток у сумісній власності, укладеного 17.08.2005 року та посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (запис в реєстрі №2830), частки в будівлі були розподілені між кожним співвласником по 1/3 частини будівлі.

ОКБ «Кіровоградське ООБТІ»було складено акт розрахунку і поділу ідеальних часток будівлі від 08.11.2006 року, згідно якого, посилаючись на ст. 392 ЦК України, позивачі просили визнати право власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 у наступних частках.

ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності має належати 41/100 частина нежитлової будівлі в АДРЕСА_1, площею 326,1 м2., в яку входить: вхід у підвал (літ.І) -9,4 м2; зал (1) -68,5 м2; кабінет (2) -8,4 м2; коридор (3) -10,5 м2; вбиральня (4) -1,4 м2; душова (5) -3,6 м2; душова (6) -6,3 м2; кладова (7) -6,4 м2; сходи (8) -6,6 м2; щитова (9) -2,1 м2; зал (10) -48,3 м2; зал (22) -48,1 м2; кабінет (23) -23,4 м2; кабінет (24) -18,5 м2; кабінет (25) -43,9 м2; санвузол (26) -2,1 м2; 1/3 ч. сходів (11) -5,6 м2; 1/3 ч. сходів (15) -5,6 м2; 1/3 ч. сходів (20) -5,6 м2; 1/3 ч. коридору (21) -1,8 м2.

ОСОБА_5 має належати 29/100 часток спірної будівлі, площею 232,2 м2, в яку входить: зал (12) -81,1 м2; зал (13) -105,1 м2; зал (14) -19,9 м2; ? ч. топочної (27) -7,5 м2; 1/3 ч. сходів (11) -5,6 м2; 1/3 ч. сходів (15) -5,6 м2; 1/3 ч. сходів (20) -5,6 м2; 1/3 ч. коридору (21) -1,8 м2.

ОСОБА_4 має належати 3/10 частин спірної будівлі, площею 244,2 м2, в яку входить:зал (16) -78,3 м2; зал (17) -120,4 м2; санвузол (18) -2,2 м2; кабінет (19) 17,5 м2; ? ч. топочної (27) -7,5 м2; 1/3 ч. сходів (11) -5,6 м2; 1/3 ч. сходів (15) -5,6 м2; 1/3 ч. сходів (20) -5,6 м2; 1/3 ч. коридору (21) -1,8 м2.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2006 року позов задоволено повністю.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18.03.2008 року вказане рішення Ленінського районного суду від 27.11.2006 року було скасовано через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Під час повторного розгляду справи Ленінським районним судом м.Кіровограда було притягнуто в якості другого відповідача ОСОБА_3

Позивачем ОСОБА_4, в зв'язку зі смертю дружини і другого позивача - ОСОБА_5, та в зв'язку із успадкуванням 1/3 частини спірної будівлі, з врахуванням висновку додаткової будівельно-технічної експертизи № 293/2 від 12.11.2010 р., були уточнені позовні вимоги. Зокрема, позивач просив визначити ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ідеальні частки в нежитловій будівлі, яка розташована по вулиці АДРЕСА_1 виділивши в натурі у приватну власність:

А) ОСОБА_2 з часткою 1/3:

- частину підвального поверху з окремим входом у складі приміщень: кімната № 2 площею 8,4 кв. м, коридор № 3 площею 10,5 кв. м, туалет № 4 площею 1,4 кв. м, душ № 5 площею 3,6 кв. м, душ № 6 площею 6,3 кв. м, комора № 7 площею 6,4 кв. м, сходова клітина № 8 площею 6,6 кв. м, електрощитова № 9 площею 2,1 кв. м, зала № 10 площею 48,3 кв. м, частина зали № 1 площею 8,9 кв. м. Разом по підвальному поверху 102,50 кв. м;

- частину третього поверху (горища) у складі приміщень: зала № 22 площею 48,1 кв. м, кабінет № 23 площею 23,4 кв. м, кабінет № 24 площею 18,5 кв. м, кабінет № 25 площею 43,9 кв. м, санвузол № 26 площею 2,1 кв. м. Разом по третьому поверху (горищу) 136,0 кв. м.;

- 1/3 сходової клітини № 11 площею 5,6 кв. м, 1/3 сходової клітини № 15 площею 5,6 кв. м, 1/3 сходової клітини № 20 площею 5,6 кв. м, 1/3 коридору № 21 площею 1,8 кв. м;

Всього - 257,10 кв. м.

Б) ОСОБА_4 з часткою 1/3:

- частину підвального поверху з окремим входом у складі приміщень: частина зали № 1 площею 59,6 кв. м, вхід до підвалу площею 9,4 кв. м. Разом по підвальному поверху 69,0 кв. м;

- приміщення другого поверху площею 201,8 кв. м;

- частину третього поверху (горища) у складі приміщень: Ѕ частини топочної № 27 площею 7,5 кв. м;

Всього - 296,90 кв. м.

В) ОСОБА_4 з часткою 1/3:

- приміщення першого поверху площею 191,2 кв. м;

- частину третього поверху (горища) у складі приміщень: Ѕ частини топочної № 27 площею 7,5 кв. м;

Всього -217,30 кв. м.

Визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на приміщення будівлі по вулиці АДРЕСА_1 а саме:

- частину підвального поверху з окремим входом у складі приміщень: частина зали № 1 площею 59,6 кв. м, вхід до підвалу площею 9,4 кв. м;

- приміщення другого поверху площею 201,8 кв. м;

- частину третього поверху (горища) у складі приміщень: Ѕ частини топочної № 27 площею 7,5 кв. м;

- приміщення першого поверху площею 191,2 кв. м;

- частину третього поверху (горища) у складі приміщень: Ѕ частини топочної № 27 площею 7,5 кв. м;

- 1/3 сходової клітини № 11 площею 5,6 кв. м, 1/3 сходової клітини № 15 площею 5,6 кв. м, 1/3 сходової клітини № 20 площею 5,6 кв. м, 1/3 коридору № 21 площею 1,8 кв. м.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому, з урахуванням доповнення до зустрічного позову, просить суд визначити частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у будівлі по АДРЕСА_1 виділивши у власність ОСОБА_2 частину горища, що складає 1/3 частини будівлі, ОСОБА_4 виділити у власність підвальне приміщення та частину горища, що складає 2/3 частини будівлі; приміщення, що знаходяться на першому та другому поверхах будівлі залишити у спільній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину горища, що складає 1/3 частину будівлі по АДРЕСА_1

Рішенням Ленінського районного суду від 05 травня 2011 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності задоволено повністю, а зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх апеляційних скаргах, посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення, як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просили його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_4 і задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2

Зокрема, ОСОБА_3 вказала, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в залученні її до участі в справі в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, та розглянув справу у її відсутність, позбавивши її можливості надати заперечення проти уточнень позовних вимог позивача, безпідставно відхилив в якості доказу експертний висновок №536-537/21 від 29.05.2009 року, і послався на неналежний доказ в справі -акт розрахунку і поділу в натурі ідеальних часток, що складений ОКП «Кіровоградське ООБТІ»від 08.11.2006 року.

ОСОБА_2, крім вказаних вище аргументів, вказав, що суд першої інстанції призначив додаткову експертизу без врахування питань відповідачів, в результаті чого висновок судово-будівельної експертизи від 12.11.2010 року складений експертом ОСОБА_7 з порушенням методики проведення експертиз.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що найбільш доцільним варіантом розподілу будівлі по АДРЕСА_1 є варіант, запропонований судовим експертом у висновку № 293/2 від 12.11.2010 року додаткової судової будівельно-технічної експертизи. При цьому суд першої інстанції врахував такі обставини як порядок фактичного користування приміщенням сторонами, згоду співвласників на передачу в оренду ЗАТ «ОТП Банк»першого та другого поверхів спірної будівлі, відповідність площі виділених частин будівлі частці в спільному майні співвласників, а також можливість відокремленого користування приміщенням, як то - окремі входи в приміщення, забезпечення кожного з співвласників відокремленого вводу електроенергії, забезпечення опаленням, водопостачанням та каналізацією.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції про розподіл спірного нежитлового приміщення, як таким, що є обґрунтованим та доцільним.

Варіант розподілу будівлі по АДРЕСА_1 запропонований ОСОБА_2, не містить чітких пропозицій щодо розмірів та об'єктів, які необхідно залишити у його власності, чи передати у власність ОСОБА_4

Крім того, запропонований у зустрічному позові варіант передбачає перший та другий поверхи спірного приміщення залишити в спільному загальному користуванні співвласників, що не відповідає принципам поділу майна, що є у спільній частковій власності, зокрема, тому, що відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. З огляду на вказане, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви, на думку колегії суддів, є правомірним.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на ст.ст. 368, 372 ЦК України, які регулюють правовідносини щодо спільної сумісної власності. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, зокрема, Довідкою про належність нерухомого майна від 23.03.2011 року (т.3 а.с. 92), будинок по АДРЕСА_1 на момент розгляду справи перебував у спільній частковій власності ОСОБА_4 і ОСОБА_2

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, є справедливим і правильним по суті, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 05 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.