розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року

по справі за позовом представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за споживчим строковим кредитом, -

У червні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості 25893,54 грн. за Кредитним договором від 11 травня 2006 року.

На обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 1404,71 грн. зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном погашення 10 травня 2007 року щомісячними платежами за кредитом, відсотками, комісії відповідно заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам (розстрочка), (стандарт).

З урахуванням уточнення позовних вимог у жовтні 2012 року банк просив стягнути на їх користь заборгованість:1404,51 грн. - за кредитом, 11916,07 грн. -по відсотках, 20160,50 грн. пені та 247,28 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом посилаючись на те, що відповідач отримавши запозичені кошти жодних платежів не здійснював, внаслідок невиконання прийнятих ним зобов'язань виникла сума боргу.

Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі з посиланням на підставність та обґрунтованість позову,неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права про залишення позовних вимог без задоволення ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія вирішила апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до положень ст. 308 ЦПК України (1618-15) відхилити, рішення суду залишити без змін з наступного.

Згідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд розглядає цивільні справи за нормою ч.1 ст.11 цього Кодексу не інакше, як за зверненнями осіб поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом, згідно наданих позивачем доказів, встановлено, що 11 травня 2006 року сторони у справі уклали договір споживчого кредиту, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» 1404,71 грн. на придбання мобільного телефону під 24% річних на суму залишку заборгованості із погашенням боргу до 10 травня 2007 року щомісячними платежами.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ОСОБА_4 вбачається, що після отримання кредиту у травні 2006 року ним жодного платежу на погашення кредиту, відсотків, комісії або нарахованої пені не було сплачено.

Згідно умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.5-7) та заяви позичальника від 11.05.2006 року (а.с.4) було встановлено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань банк, на власний розсуд має право зажадати від боржника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісії в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення, або розірвати договір у судовому порядку з оплатою відсотків, інших платежів за весь фактичний строк користування кредитом.

Окрім цього сторонами було встановлено строк позовної давності в п'ять років за даним договором.

Позивачем не було надано будь-яких доказів, що починаючи із червня 2006 року,з часу невиконання боржником зобов'язань щодо погашення кредиту, вживались заходи спрямовані на виконання ОСОБА_4 по поверненню заборгованості.

За таких обставин, відповідно умов споживчого кредиту, положень cт.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з урахуванням встановлених главою 19 розділу 5 ЦК України (435-15) правил обчислення строків позовної давності та на підставах роз'яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові № 5 від 30.03.2012 року (v0005740-12) судом обґрунтовано залишено без задоволення позовні вимоги до ОСОБА_4 у зв'язку зі спливом у травні 2012 року п'ятирічного строку позовної давності встановленого за згодою сторін.

Доводи апеляційної скарги про те, що позов заявлено в межах встановленого сторонами строку позовної давності, починаючи із травня 2007 року, колегія не приймає до уваги, враховуючи норму ст. 261 ЦК України (435-15) згідно до якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права, тобто з часу порушення позичальником своїх зобов'язань.

При цьому залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, колегія виходить із загальних засад цивільного законодавства встановлених п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України про справедливість добросовісність та розумність дій учасників у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, керуючись ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України (1618-15) ,- колегія. -

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.