розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення № 8126, ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей виконкому Іллічівськом міської ради Одеської області про визнання договору іпотеки недійсним,

У квітні 2012 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення № 8126, ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей виконкому Іллічівськом міської ради Одеської області про визнання договору іпотеки недійсним, посилаючись на те, що 23 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення № 8126 та ОСОБА_6 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №37, відповідно до якого банк надав останній кредит у розмірі 388 850 грн. Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між відповідачем та ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на праві приватної власності в рівних частках.

Перед укладенням договору, на виконання умов банку, ОСОБА_3 разом зі своєю дитиною ОСОБА_4, 1996 року народження знялися з реєстрації за місцем проживання та зареєструвалися за адресою: АДРЕСА_2, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_7

В липні 2008 року ОСОБА_7 продав свою квартиру АДРЕСА_2, після чого ОСОБА_3 разом з дитиною вимушена була зареєструватися в квартирі АДРЕСА_1.

06 січня 2008 року ОСОБА_3 народила другу дитину - ОСОБА_9, якого зареєструвала в квартирі АДРЕСА_1.

Оскільки договір іпотеки квартири не був погоджений у встановленому порядку органом опіки та піклування, що є порушенням закону, позивачка просила суд визнати недійсним договір іпотеки від 23 травня 2007 року, укладений між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення № 8126 та ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав.

Представник ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення № 8126 позов не визнала.

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Представник служби у справах дітей виконкому Іллічівської міської ради Одеської області надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення № 8126, ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей виконкому Іллічівськом міської ради Одеської області про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено в повному обсязі.

На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання не з'явилися ОСОБА_3, представник ВАТ "Державний ощадний банк України", треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей виконкому Іллічівськом міської ради Одеської області про розгляд справи були повідомлені належним чином, про що в справі є розписки про отримання судових повісток (а.с. 132,133,134,135, 137, 138 ).

Зі змістом ст. 11 ЦПК України (1618-15) , особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України (1618-15) неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення №8126 та ОСОБА_6 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №37, відповідно до якого банк надав останній кредит у розмірі 388850 грн.

23 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Іллічівського відділення №8126 та ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на праві приватної власності в рівних частках.

Також судом першої інстанції було встановлено, що на час укладення договору іпотеки в квартирі АДРЕСА_1 неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не зареєстрований, оскільки даний факт був підтверджений фотокопією довідки ЖЕД-2 м. Іллічівська від 25 травня 2007 року.

Крім того судом також було встановлено, що другу дитину ОСОБА_5, ОСОБА_3 відповідно до копії свідоцтва про народження народила 06 січня 2008 року, тобто після укладання договору іпотеки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказаний договір на день його укладення відповідав вимогам чинного законодавства, оскільки син позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент укладення іпотечного договору не був власником (співвласником) квартири, що передавалась в іпотеку та не був зареєстрований в ній, а син позивачки ОСОБА_5 народився після укладення договору іпотеки, а тому у суду були відсутні підстави для визнання вищевказаного іпотечного договору недійсним з тих підстав, що під час посвідчення іпотечного договору, не була потрібна згода органу опіки та піклування, оскільки права неповнолітніх не були зачеплені.

Крім того судом першої інстанції обґрунтовано не були взяті до уваги посилання позивачки про те, що на час укладання договору іпотеки в квартирі АДРЕСА_1 проживав неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки відповідно до довідки ЖЕД-4 м. Іллічівська від 10.09.2012 року, вбачається, що ОСОБА_3 з 23.05.2007 року була прописана разом з сином ОСОБА_4, 1996 р.н. за адресою: АДРЕСА_3 та виписана 11.07.2007 року.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 про те, що на час укладення договору іпотеки в квартирі АДРЕСА_1 проживав неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що під час укладення договору іпотеки позивачка надала довідку про склад сім'ї, в якій були відсутні дані про реєстрацію в квартирі неповнолітніх дітей.

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що під час посвідчення іпотечного договору була потрібна згода органу опіки та піклування, оскільки

син позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент укладення іпотечного договору не був власником (співвласником) квартири, що передавалась в іпотеку та не був зареєстрований в ній, а син позивачки ОСОБА_5 народився після укладення договору іпотеки, а тому права неповнолітніх не зачіпались.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 також не приймаються до уваги, оскільки розглядаючи справу суд повинен виходити з того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.