розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.», треті особи: Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва про визнання неправомірною відмови щодо повернення намірно стягненої суми оподаткування, стягнення переплаченої суми оподаткування, упущеної вигоди, трьох процентів річних, інфляційного відшкодування та відшкодування моральної шкоди,-

у липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку податку, утриманого з виграшу та стягнути з останнього на його користь надмірно стягнену суму оподаткування 8 186, 70 грн., упущену вигоду в розмірі 2 096, 79 грн., інфляційне відшкодування від знецінення грошових коштів у розмірі 392, 96 грн., 3 % річних у розмірі 351, 91 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 000 грн. посилаючись на те, що відповідач неправомірно з його виграшу у державну лотерею «М.С.Л.» «Спортпрогноз» у розмірі 85 000 грн. стягнув податок у розмірі 17 % від всієї суми виграшу.

рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам, що мають значення для справи. А саме, суд першої інстанції не неправильно дослідив та оцінив роз'яснення державної податкової інспекції в Запорізькій області та державної податкової інспекції України, у яких проведено розрахунок стягнення податку із його суми виграшу.

У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2011 року ОСОБА_2 став переможцем 757 тиражу «Спортпрогноз» та отримав право на виплату виграшу в розмірі 85 000 грн.

При виплаті виграшу відповідачем було утримано податок з суми виграшу в розмірі 17 % від суми виграшу, що складає 14 450 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, з того, що таке утримання податку відповідає вимогам закону.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.

Згідно з п. 165.1.46 ст. 165 Податкового кодексу України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума коштів, отриманих як виграш у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлено законом.

На час виграшу розмір мінімальної заробітної плати складав 941 грн. Відтак розмір виграшу у сумі 47 050 грн. ( 941 * 50) за вимогами вищезазначеної норми оподаткуванню не підлягає. Такі роз`яснення були надані позивачу Державною податковою адміністрацією України в листі від 07.06.2011 року та у листі Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області від 25.06.2011 року (а.с. 6, 7).

Такі ж роз`яснення викладені і у листі Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України від 20.01.2011 року № 04 - 27/34, де зазначено, що сума виграшів у державну грошову лотерею, що перевищує 47 050 грн. підлягає оподаткуванню за ставкою 17 % (а.с. 28-31).

Суд не звернув уваги на положення вищезазначеної норми, відповідних роз`яснень з питання застосування податкового законодавства та дійшов помилкових висновків про те, що оподаткуванню підлягає вся сума виграшу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на час виплати виграшу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Оскільки сума виграшу у розмірі, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат не підлягає оподаткуванню, з урахуванням роз`яснень Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України до всієї суми виграшу, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат застосовується ставка податку 17 %.

Таким чином відповідач, який є податковим агентом (ст. ст. 14, 18, 170 ПК України) безпідставно утримав з виграшу позивача податок у розмірі 7 998, 50 грн., а тому вимоги про стягнення цієї суми законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Утримано податок 14 450 грн. (85 000 грн. * 17 %). Підлягає утриманню 6 451, 50 грн. (37 950 грн. (85 000 грн. - 47 050 грн.) *17 %). Різниця складає 7 998, 50 грн. ( 14 450 грн. - 6 451,50 грн.).

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про стягнення упущеної вимоги, індексації надмірно стягненої суми податку, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню. Спірні правовідносини виникли у сфері податкового законодавства. Питання порядку нарахування та утримання податків, а також наслідки недоплати, переплати чи неправомірного стягнення податків та зборів врегульовані спеціальним законодавством, а саме ПК України (2755-17) . А відтак, вирішення спору на користь позивача щодо неправильності нарахування суми податку з виграшу не може бути підставою для застосування ст. 625 ЦК України. Обов`язок повернути податок у відповідача виникає лише з часу набрання рішенням суду законної сили, а тому до вирішення спору будь-якого грошового зобов`язання відповідач перед позивачем не мав.

Відшкодування моральної шкоди у разі надмірного стягнення суми податку законом не передбачено.

Колегія суддів також вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п. 165.1.46 ст. 165, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» на користь ОСОБА_2 7 998,50 грн. надмірно стягнутої суми податку та 107,30 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.