Справа № 1309/5801/12 
Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 22-ц/1390/6772/12 
Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.
Апеляційний суд Львівської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2012 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs30811759) )
колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді -Гірник Т.А.
суддів -Бакуса В.Я., Мацея М.М.
секретаря -Мариняк О.І.
з участю позивача - ОСОБА_2 та її представника -ОСОБА_3, відповідача -ОСОБА_4 та його представника -ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третьої особи -органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третьої особи відділу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. 10 листопада 2005 року шлюб між ними розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено актовий запис №390. На даний час донька проживає разом з матір»ю АДРЕСА_1. Відповідач з народження не виконує своїх батьківських обов'язків, не піклується про моральний та фізичний стан дитини, не займається її вихованням та утриманням, не цікавиться її здоров»ям, фінансово не підтримує, зловживає алкоголем, ніде не працює. Донька має вади здоров»я, потребує ґрунтовного лікування. Факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків підтверджується Висновком органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 24.02.2012 року. На даний час проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7, який надає дитині батьківське піклування, оплачує витрати на її утримання та лікування та, має намір удочерити.
У вересні 2012 року позивач уточнила позовні вимоги, просила суд винести рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Львові, щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено та позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 107 грн.30коп.
рішення суду оскаржив представник ОСОБА_4 -ОСОБА_5. Вважає, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Просить таке скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд у супереч п.п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за №3 (v0003700-07) безпідставно позбавив відповідача батьківських прав щодо доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він не ухилявся і не ухиляється від виховання та спілкування з донькою, а навпаки дбав і дбає про дитину, прописав у квартирі де проживає він та його мати, надавав і надає матеріальну допомогу, що підтверджується копіями чеків про переказ грошових коштів і визнавалось позивачкою в судовому засіданні. На даний час відповідач хворіє на вірусний гепатит С, з 2008 року перебуває на лікуванні, і всі зароблені кошти на тимчасових заробітках йдуть на його лікування, тому з поважних причин не може достатньо приділити дитині уваги. У зв'язку з чиненням відповідачу перешкод, з боку позивачки, у спілкування з дитиною, та можливим виїздом з дитиною за кордон відповідач 10.09.2012 року змушений був звернутися із заявою до органу опіки і піклування Личаківської районної адміністрації для визначення днів та годин побачень з донькою.
Зазначає, що судом не було ретельно перевірено докази, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги, крім того суд не з»ясував думку дитини. Вважає, що відомості, викладені у висновку органу опіки і піклування суперечать інтересам дитини, бо таким висновком дитину позбавляють без неї її батька батьківських прав за заявою матері, яка хоче забрати доньку за кордон для усиновлення її іншим чоловіком.
В судову засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали.
Позивач та її представник заперечили проти апеляційної скарги, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню своєї доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом 2005-2008р.р. свідомо нехтував своїми батьківськими обов'язками, причин невиконання своїх обов'язків у вказаний період не навів, маючи при цьому реальну можливість спілкуватися з дитиною. За час навчання дівчинки у школі батьківські збори не відвідував, не цікавився навчанням дитини, не забирав її додому після уроків, належну вагу вихованню та навчанню приділяла її мати та бабуся. Відповідачем не доведено, що в період з 2008 року в силу захворювання не здатен виконувати батьківські обов'язки по відношенню до дитини, довідки про інвалідність з даними про можливість чи неможливість працевлаштування не представив, джерел доходів не навів.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного.
Статтею 150 СК України передбачений обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Встановлено, що сторони розірвали шлюб 10 листопада 2005 року та проживають окремо. Між ним існують неприязні стосунки. Позивачка перебуває у цивільному шлюбі, у якій проживає малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 є бажання цивільного чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_7 удочерити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (v0003700-07) роз'яснив, що, розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України та п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року (v0003700-07) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
З висновку органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 24.02.2012 року за №32вих-1085 убачається, що орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_4 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, з метою захисту прав та інтересів дитини. При цьому ні позивач, ні орган опіки та піклування (який надав висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав) не змогли аргументувати в чому полягає захист інтересів 9-ти річної дитини шляхом позбавлення її батька по відношенні до неї батьківських прав. Крім того, з приводу неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків органом опіки і піклування до відповідача не вживались заходи попередження про можливі наслідки такої поведінки. Суд не перевірив доводи відповідача щодо неможливості бачитися з дитиною з вини позивачки. Не врахував, що відповідач хворіє на гепатит С, у зв'язку з чим не має достатньої фінансової можливості утримувати доньку. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, оскільки позивач з вимогами про стягнення аліментів та призначенням державної допомоги на утримання дитини, знаючи при цьому, що відповідач не може таку надавати не зверталася.
Враховуючи те, що для задоволення даного позову немає достатніх підстав, а також, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 задоволити частково.
рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третьої особи -органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав -відмовити.
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя
Судді
Гірник Т.А.
Бакус В.Я.
Мацей М.М.