третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним

та стягнення коштів за рахунок спадкового майна,

7 грудня 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення 80 000 грн., отриманих нею за розпискою, а також 3% річних у сумі 3200 грн. та збитків від інфляції у сумі 8779 грн.67 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 1 вересня 2010 року ОСОБА_7 було отримано від неї в рахунок купівлі Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 80 000 гривень. ОСОБА_7 у подальшому частку квартири не продала і грошей не повернула. Тому вона просила стягнути з неї борг та суми, передбачені ст. 625 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.

За життя 19 серпня 2011 року вона заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_5.

21 травня 2012 року ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_7

У зв'язку з цим, Заводський районний суд м.Миколаєва своєю ухвалою від 21 вересня 2012 року замінив відповідача з ОСОБА_7 на ОСОБА_5

Протягом розгляду справи позивач змінила свої позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_8, яка є спадкоємицею ОСОБА_7, за рахунок спадкового майна 99 732 грн. боргу з урахуванням 3% річних та інфляції та визнати отримане нею свідоцтво про право на спадщину недійсним.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказувала, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, ОСОБА_5 не є належним відповідачем, ув'язку з тим, що вона не отримувала в натурі спадкове майно та свідоцтво про право на спадщину, а по-друге, позивач відповідно до положень ст. 1281 ЦК України не зверталась до відповідача з будь-якими вимогами стосовно повернення коштів.

Третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в свої запереченнях на позов вказувала, що вимоги ОСОБА_4 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Також ухвалою цього ж суду від 23 жовтня 2012 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

ОСОБА_4 подала на рішення та ухвалу апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення та ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачка не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, то заявлені до неї вимоги є безпідставними.

Між тим, з таким висновком суду у повній мірі не можна погодитися.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1268 та ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1281 ЦК України передбачає, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Стаття 1282 ЦК України зазначає, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 вересня 2010 року ОСОБА_7 було отримано від ОСОБА_4 в рахунок купівлі Ѕ частки її квартири АДРЕСА_1 80 000 гривень (а.с.7, 8).

рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання договору купівлі продажу частки квартири та визнання за нею права власності на неї було відмовлено (а.с.69).

Письмових доказів, які б свідчили про повернення ОСОБА_7 отриманих 80 000 грн., відповідачкою представлено не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржниця ОСОБА_7 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.18).

Відповідачка ОСОБА_5, згідно з повідомленням приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та її заяви від 21 травня 2012 року, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, але свідоцтва про право на спадщину не отримувала (а.с.50, 52).

ОСОБА_4 в передбачені законом строки звернулася до відповідачки з вимогою про погашення боргу ОСОБА_7, яка є спадкодавцем, в межах вартості майна, одержаного нею у спадщину, про що свідчить її позов від 21 вересня 2012 року, однак відповідачка зазначеного не виконала.

Встановивши викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім'я ОСОБА_5, оскільки, як свідчать матеріали справи, вона його не отримувала.

Проте, висновок районного суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу є неправильним, оскільки не відповідає встановленим обставинам справи.

Як було зазначено вище, відповідачка, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, згідно з Цивільним кодексом України (435-15) , вважається такою, що прийняла спадщину, навіть, якщо вона досі не отримала свідоцтва про право на спадщину, що відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України є її обов'язком.

За такого, ОСОБА_5 в силу ст. 1282 ЦК України зобов'язана задовольнити вимогу ОСОБА_4 про стягнення боргу у сумі 80 000 грн., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_7

Однак вимоги ОСОБА_4 до відповідачки про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, які передбачені ст. 625 ЦК України, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання було допущене не нею, а боржницею ОСОБА_7

Тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.

Оскільки рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення боргу є незаконним, то колегія суддів на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення в цій частині та ухвалює нове - про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, а саме стягнення з відповідачки на її користь у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину від ОСОБА_7, боргу у сумі 80 000 грн.

За такого, ухвала суду від 23 жовтня 2012 року про відмову у задоволенні клопотання позивачки про призначення судової почеркознавчої експертизи втрачає своє значення.

Так як, рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину є законним та обґрунтованим, то воно зміні або скасуванню не підлягає.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 800 грн. за розгляд позову у суді першої інстанції та 400 грн. за розгляд апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину від ОСОБА_7, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть №507, зроблений у книзі реєстрації смертей міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 06 лютого 2012 р.; свідоцтво про смерть НОМЕР_1), на користь ОСОБА_4 борг у сумі 80 000 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення 3% річних та збитків від інфляції відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у сумі 1200 грн.

рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.