колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Халпахчієвій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Український інститут промислової власності» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Український інститут промислової власності», треті особи: ОСОБА_3, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2012 року позов ОСОБА_2 до ДП «Український інститут промислової власності», треті особи: ОСОБА_3, ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Український інститут промислової власності» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 58391,53 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., державне мито в розмірі 583,92 грн. та 120 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ДП «Український інститут промислової власності» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, позивач стверджував, що автомобіль був відремонтований, проте в матеріалах справи відсутні документи ремонтних підприємств (наряд - замовлення, калькуляції, рахунки), де був здійснений відновлюваний ремонт автомобіля, із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що змінювалися, а також документи, що підтверджують оплату виконаних відновлюваних робіт.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не надано докази, які підтверджують наявність моральної шкоди.

Позивачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з'явилась про день та час слухання справи повідомлялась судом належним чином, надіслала до суду заяву з проханням розглядати справу без участі представника з урахуванням пояснень № 03/0513 від 23.01.2012 року.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, що не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, що автомобіль «Хонда», державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.11.2007 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «Хонда», державний номер НОМЕР_2, який належить позивачці.

Судом першої інстанції встановлено, що автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_3 на момент ДТП належав відповідачу на праві власності та ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Автомобіль «Хонда», державний номер НОМЕР_2 був застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 28.11.2007 року, згідно договору вигодонабувачем є ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Згідно з висновком спеціаліста №226/12 автотоварознавчого дослідження, по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику ДТЗ, що 24.12.2008 року, проведеного Незалежним експертним бюро ПП «Вега 999» за заявою позивачки матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП складає 102211,46 грн.

На виконання умов договору страхування та у відповідності із страховим актом № 20408Т від 26.01.2009 року, на рахунок ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» було перераховане страхове відшкодування в розмірі 49388,84 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 17.12.2008 року ОСОБА_2 за проведення автотоварознавчого дослідження сплатила 1500 грн.

Висновком № 2933/12-52 комісійної судової автотехнічної експертизи, яка проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 21.05.2012 року встановлено, що з технічної точки зору наявні механічні пошкодження поворотного кулака та правого переднього амортизатора автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2, враховуючи фактичні обставини ДТП, яка відбулась 05.11.2008 року, утворилися під час зазначеної ДТП.

Позивачка сплатила за поворотний кулак з ПДВ - 2349,54 грн. згідно видаткової накладної від 27.05.2009 року та чеку; за передній амортизатор 1788,30 грн. згідно видаткової накладної № 102к від 24.04.2009 року та чеку та за тонування скла 352,08 грн. згідно наряду-замовлення № 1630-12 від 21.12.2009 року та чеку.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом та перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому відповідач повинен відшкодовувати позивачці матеріальну шкоду в повному обсязі в сумі 58391,53 грн. (102211,46 грн. сума матеріальної шкоди згідно висновку №226/12 автотоварознавчого дослідження від 24.12.2008 року, проведеного Незалежним експертним бюро ПП «Вега 999» - 49388,84 грн. отримана сума страхового відшкодування, + 1500 грн. за проведення дослідження спеціаліста, + 2061 грн. вартість поворотного кулака, + 1655,83 грн. вартість переднього амортизатора, + 352,08 грн. вартість тонування скла = 58391,53 грн.).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На виконання умов договору страхування та у відповідності із страховим актом № 20408Т від 26.01.2009 року, на рахунок ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» було перераховане страхове відшкодування в розмірі 49388,84 грн.

Відповідно до п.8.4 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 28.11.2007 року у разі конструктивної загибелі транспортного засобу, якщо матеріальний збиток перевищує 60% дійсної вартості за договором, зазначеної в п.2.3 цього договору страховик має право на прийняття рішення стосовно розрахунку розміру страхового відшкодування.

У зв'язку з цим між страховиком та страхувальником укладається угода, згідно з якою страхувальник зобов'язаний зняти з обліку ТЗ та передати його страховику разом з свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, сервісною книжкою, інструкцією по експлуатації автомобіля та додаткового обладнання, всіма комплектами ключів, брелоками про що по факту передачі між сторонами складається акт приймання-передачі ТЗ, протягом 5 робочих днів, з дня підписання сторонами акту приймання -передачі ТЗ, передачі всіх документів по оформленню права власності, а також надання всіх необхідних і належним чином оформлених документів, зазначених в розділі 12 договору, зобов'язаний скласти акт.

ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за формулою, зазначеною в п.8.4.2 договору. ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги» провести проведення оцінки вартості працездатних та ліквідних залишків.

Згідно звіту ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги» № 141211-1 про оцінку автомобіля від 12.01.2009 року вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням даних звіту № 141211/1 про оцінку автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2 від 23.12.2008 року станом на 20.11.2008 року складає 55380,89 грн.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка застрахувала свій автомобіль в ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Відповідно до п.8.4 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 28.11.2007 року у разі конструктивної загибелі транспортного засобу, якщо матеріальний збиток перевищує 60% дійсної вартості за договором, зазначеної в п.2.3 цього договору страховик має право на прийняття рішення стосовно розрахунку розміру страхового відшкодування.

У зв'язку з цим між страховиком та страхувальником укладається угода, згідно з якою страхувальник зобов'язаний зняти з обліку ТЗ та передати його страховику разом з свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, сервісною книжкою, інструкцією по експлуатації автомобіля та додаткового обладнання, всіма комплектами ключів, брелоками про що по факту передачі між сторонами складається акт приймання-передачі ТЗ, протягом 5 робочих днів, з дня підписання сторонами акту приймання -передачі ТЗ, передачі всіх документів по оформленню права власності, а також надання всіх необхідних і належним чином оформлених документів, зазначених в розділі 12 договору, зобов'язаний скласти акт.

ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за формулою, зазначеною в п.8.4.2 договору. ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги» провести проведення оцінки вартості працездатних та ліквідних залишків.

Відповідно до звіту ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги» № 141211-1 про оцінку автомобіля від 12.01.2009 року, проведеного на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2 станом на 20.11.2008 року складає 55380,89 грн.

Відповідно до страхового акту № 20408Т від 26.01.2009 року позивачу було розраховано та виплачено на рахунок ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» страхове відшкодування в розмірі 49388,84 грн.

Колегія суддів вважає, що при спричиненні шкоди потерпіла має право отримати відшкодування від її заподіювача, а також обирати до кого пред'являти вимогу - до заподіювача, чи до страхувальника. Позивачка обрала спосіб захисту свого порушеного права звернувшись до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування.

Тобто позивачка скористалась своїм правом обрати: повне відшкодування вартості пошкодженого автомобіля або виплату страхового відшкодування в сумі 49388,84 грн. із залишенням їй залишків автомобіля на суму 55380,89 грн.

Таким чином, позивачка отримала повне відшкодування спричинених їй збитків внаслідок пошкодження автомобіля.

Доводи апеляційної скарги про те, що в подальшому останньою частково було відремонтовано автомобіль, а також те, що нею було витрачено кошти на тонування скла, ремонт поворотного кулака і амортизатора колегія суддів відхиляє, оскільки вартість ремонтних робіт і розмір збитків були визначені висновком спеціаліста №226/12 - розмір якого вона відповідно до ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на дату складання страхового акту та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування) не оскаржила в МТСБУ.

Стягнення з відповідача невідшкодованої матеріальної шкоди (визначено за висновком спеціаліста Незалежного експертного бюро ПП «Вега 999»), витрачених позивачкою коштів на ремонт автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2 є фактично повторним відшкодуванням позивачці матеріальної шкоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди та стягнення судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові в цій частині позовних вимог.

рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимоги про часткове відшкодування моральної шкоди та стягнення з відповідача 2000 грн. на її відшкодування колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки моральна шкоди заподіяна позивачці внаслідок неправомірних дій працівника відповідача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок знищення чи пошкодження її майна.

А тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого стягнення моральної шкоди колегія суддів відхиляє.

В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу державного підприємства «Український інститут промислової власності» - задовольнити частково.

рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2012 року в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 58391 грн. 53 коп. та стягнення 583 грн. 92 коп. судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.