розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, приватного підприємця ОСОБА_9, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 червня 2012 року,

У серпні 2011 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, приватного підприємця ОСОБА_9, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2011 року о 15-30 год. на автодорозі Севастополь-Сімферополь с. Чистеньке з вини ОСОБА_10, який керуючи автомобілем «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на стоячий попереду у попутному напрямку автомобіль «Тойота Корола» реєстраційний номер НОМЕР_2, що спричинило пошкодження автомобілю позивачки.Сума матеріальної шкоди складає 71982,20 грн. Оскільки власником транспортного засобу «Богдан» є ОСОБА_8, а ОСОБА_10 під час ДТП знаходився в трудових правовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_9, саме ОСОБА_8 та ПП ОСОБА_9, з урахуванням суми в розмірі 49000 грн. виплаченої страховою компанією, повинні в солідарному порядку виплатити на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 22982,20 грн., ОСОБА_10 повинен сплатити на користь позивачки 1000грн. франшизи, 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку зазнала позивачка внаслідок значного пошкодження його автомобілю, яким вона тривалий час не може користуватися.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 червня 2012 року позов ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 22982,20 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та судові витрати в розмірі 298,32 грн., а усього 28280,52 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1000 грн. та судові витрати в розмірі 70 грн., а усього 1070 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам справи. Посилається на те, що суд дав неправильну оцінку висновку автотоварознавчої експертизи та висновку спеціаліста з того ж питання, і не усунув суперечливості між ними.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просив її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_10, який знаходився у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_9, власником автомобіля за договором оренди, було пошкоджено автомобіль позивачки, що спричинило їй матеріальну та моральну шкоду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 24 червня 2011 року з вини водія ОСОБА_10, який керував автомобілем «Богдан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7 Володільцем автомобіля «Богдан» є приватний підприємець ОСОБА_9 за нотаріально посвідченим договором оренди, укладеним між ним та ОСОБА_8 Факт трудових правовідносин між приватним підприємцем та водієм підтверджено записом у трудовій книжці, трудовим договором та подорожним листом. Зазначені обставини сторонами не оспорються.

При визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди суд підставно взяв до уваги висновок автотоварознавчої експертизи від № 54 від 22 березня 2012 року, проведеної за ухвалою суду. При призначенні експертизи та її проведенні були додержані вимоги законодавства, експертиза проведена компетентним експертом, який не вийшов за межі своїх повноважень на підставі достатніх об'єктів дослідження. Експертом дана повна відповідь на поставлені судом питання, висновок відповідає іншим фактичним даним по справі ( матеріалам ДТП, акту огляду транспортного засобу, проведеного представником страхової компанії).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо помилковості зазначеного висновку експерта з огляду на наступне.

Критикуючи даний висновок представник відповідача зазначає, що експертом неправильно визначена ціна нового транспортного засобу та коефіцієнт фізичного зношування транспортного засобу.

Проте, дані величини розраховані експертом відповідно до приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (z1074-03) (з наступними змінами та доповненнями).

Допитаний при апеляційному перегляді справи експерт ОСОБА_11 надав суду вичерпні пояснення щодо даного розрахунку, а також надав письмові пояснення, в яких міститься детальний розрахунок ціни нового транспортного засобу та коефіцієнт фізичного зношування транспортного засобу, якій відповідає вищезазначеній Методиці.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно суми заподіяної шкоди 71096, 60 грн. є правильними, тому за відрахуванням отриманої позивачем суми страхового відшкодування (49000 грн.), сума, що підлягає стягненню з відповідача також визначена правильно - 22 096, 60 грн.

Апеляційна скарга відповідача не містить доводів щодо визначеного судом розміру моральної шкоди 5000 грн., стягнення вартості товарознавчого дослідження та інших витрат на його проведення, а також розподілу судових витрат, а підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги немає, оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковими підставами для скасування рішення.

Це ж рішення суду в частині стягнення суми 1070 грн. з ОСОБА_10 ним не оскаржена, а також в частині відмови в задоволенні позову, тому підстави для апеляційного перегляду справи в цих частинах судового рішення відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст. 212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.